Сьогодні минає два роки з часу жахливої авіакатастрофи на Скнилівському летовищі, котра забрала життя 77 безневинних людей та назавжди покалічила сотні людських доль. Минає два роки і з часу постійного пошуку справжніх винуватців трагедії, два роки практично безрезультатних сподівань домогтися якщо не справедливості, то принаймні вибачень.

Винуватців трагедії на Скнилові—обіцяли назвати ще наприкінці 2002-го. Час промайнув, але розслідування нагадує швидше не пошук істини, а намагання довести вину «офіційно звинувачених». Їх шестеро: пілоти Володимир Топонар та Юрій Єгоров, колишній головком ВПС Віктор Стрельников, командувач 14-го авіакорпусу Сергій Онищенко, його заступник Анатолій Третьяков (керівник польотами під час авіашоу) і помічник керівника польотами Юрій Яцюк. У ЗМІ багато писалося про міру провини кожного з них. Однак сьогодні мова не про це. Кожен з нас розуміє, що ці люди лише прості виконавці, «гвинтики» великої відверто бюрократичної машини. Машини, яка віддає накази, яких потім не визнає.

Важливим є інше. Чи лише полковники Топонар і Єгоров винні у страшній трагедії? Хто винен у тому, що баки літака містили кілька тонн зайвого пального? Хто винен у тому, що пілоти не отримали змоги провести тренувальний політ над територією летовища? Чи правильно були розташовані глядачі на летовищі і, якщо ні, то хто їх розташував саме так? Зрештою, чи мала міська влада моральне право давати дозвіл на проведення такого грандіозного шоу, достеменно не перевіривши усіх нюансів безпеки?

Зробимо припущення, що львівська влада розглядала шоу на Скнилові як чергову можливість занести собі у актив турботу про розваги та відпочинок громади. І, як це звично буває, «підмахнула» дозвіл на видовище, не підозрюючи яким кривавим та вражаючим воно стане через власну халатність. Ми так і не навчилися прораховувати свої вчинки на багато-багато кроків вперед. Хоча і кичимось своє «європейськістю». Тому сьогодні жорстоко та іронічно звучить передвиборна теза львівського мера – «за 4 роки зменшити смертність»...

Проте, сам Любомир Костянтинович відверто «відхрестився» від Скнилова: мовляв, нічого про проведення авіашоу не знав. Коли ж львівські газети помістили підписані Буняком розпорядження, які більш, ніж красномовно, свідчили про причетність мерії до організації «свята», міський голова й не думав просити вибачення. Він сам... образився і звинуватив у трагедії... журналістів, бо ті «надто активно рекламували авіашоу і за власну злочинну агітацію мають тепер відмолювати гріхи в церкві».

Аргументи проти ЗМІ виглядали смішними. Тоді мер знайшов «офірного цапа» – керуючого справами міськвиконкому Олега Кузана (тим паче, що саме Кузан, відповідно до займаної посади, і «дав добро» на авіашоу). Це практично спрацювало...

Але... Залишились люди, біль яких роз’ятрює не лише смерть рідних, але й зухвала поведінка мера. Вони створили громадську організацію «Скнилівська трагедія», яка прагне домогтися дострокового звільнення львівського мера. Вони вважають «режим Буняка антинародним, а його діяльність такою, що суперечить інтересам громади Львова та порушує Конституцію і Закони України, принципи місцевого самоврядування». Проте...«перенесенням тіні». А коли «перенесення тіні» поєднується із відвертою манією величі – це вже діагноз, який вимагає термінової госпіталізації.

Стефан Козак, голова громадської організації «Скнилівська трагедія», батько загиблого в катастрофі 24-річного сина:

Основна причина катастрофи наведена в нашому розслідуванні, вони практично збігаються із висновками державної комісії. Головна причина трагедії – це рівна вертикаль влади: від голови і до виконавців, від «не заперечую» керуючого справами міськвиконкому і до відсутності низки законодавчих актів. Парадокс, але лише за рік після трагедії було прийнято закон, який регулює польоти над громадськими місцями.

Наше основне завдання, і з цим погоджується уся громадськість, щоб такого більше не повторилось і щоб усі винні були покарані. Бо ми не прагнемо помсти, а лише справедливості...

Щодо львівської влади та міського голови зокрема, то їм не вдалося зберегти власне обличчя... та й про яке обличчя тут взагалі можна говорити. Я не знаю Любомира Буняка як людину, але як міський голова він повинен був давно піти у відставку.

Богдан Матолич, заступник голови Львівської обласної держадміністрації з питань соціальної політики:

Те, що сталося, – це великий тягар для регіональної влади. Ми повинні були включитись в цю проблему та вирішувати всі питання, пов’язані з наслідками Скнилівської трагедії: постійно приймати людей, вислухати та зарадити їхній біді. Оце єдиний висновок.

Я вважаю, що нам вдалося допомогти потерпілим та сім’ям потерпілих. Сьогодні є всі дані, абсолютно повна інформація – усі цифри того, що зроблено за цей рік та за минулі роки. Звичайно, облдержадміністрація робила все тільки у співпраці із громадською організацією «Скнилівська трагедія». Можу запевнити, що жодної скарги чи прохання від потерпілих під час авіакатастрофи на Скнилові сьогодні на розгляді немає.

Олег Кузан, керуючий справами міськвиконкому:

Дуже складно говорити про якісь конкретні висновки, які зробила міська влада після Скнилова... Єдине, що можу сказати (і я це бачу по колегах, по депутатах) – ми стали більш суворіше ставитися до можливих небезпек. Коли проводяться різні великі акції, ми вже менше покладаємось на висновки експертної служби, а намагаємося жорсткіше і по максимуму відстежувати такі речі...

Щодо висновків моральних... Про це зможу сказати тільки після того як піду з цієї роботи.

P.S. Сьогодні громадська організація «Скнилівська трагедія» провела низку заходів ушанування пам’яті загиблих на летовищі. Офіційно із представників міської влади ніхто на жодну зустріч запрошеним не був.

За результатами «Незалежного розслідування причин та умов, що призвели до авіакатастрофи літака СУ-27 УБ на аеродромі спільного базування «Львів» 27 липня 2002 року» міськвиконкому та міському голові Львова інкримінується наступне:

1. Міський голова м. Львова Л. Буняк не організував роботу міського виконавчого комітету по вирішенню питання про проведення культурно-масового заходу та надання дозволу на здійснення демонстраційних польотів, чим порушив ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Виконавчий комітет Львівської міської ради порушив ст. ст. 36, 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

2. Міський голова м. Львова Л. Буняк порушив Положення про цивільну оборону (п.2 розділу ІІ, п.п. 2, 3 розділу ІІІ), шляхом невиконання покладених на нього обов’язків, тобто шляхом протиправної бездіяльності.

3. Керуючий справами Львівського міськвиконкому О. Кузан «не заперечив» проведення показових польотів з грубим порушенням вимог п.22 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року, чим порушив ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та перевищив надані йому повноваження

Роздрукувати