Екологія – це ознака заможного суспільства?

Серпень03200416:00

Якщо взяти мапу Львівщини і спробувати віднайти стовідсотково чисті озеро, річку чи бодай струмочок — з 1147 семи водойм області, то це буде те саме, що шукати голку у копиці сіна. Майже кожну водойму хтось або щось забруднює.

Водночас найгострішою для області залишається проблема будівництва очисних споруд у Самборі, через фактичну відсутність яких у річку Стрвяж ( впадає в Дністер, що є джерелом питної води півдня України та Молдови) щодоби потрапляє майже 4500 м³ недостатньо очищених стоків. Ще однією нагальною потребою є модернізація очисних споруд у Стрию, з причини неефективної роботи яких забруднені води потрапляють до однойменної ріки.

Але це далеко неповний перелік. Очисні споруди Яворова є основним забруднювачем річки Шкло — у прикордонній з Польщею зоні. Очисні споруди міста побудовані в 1975 році і перебувають на балансі Яворівської КЕЧ. Вони були розраховані на очистку стоків лише військового містечка. Звичайно, за стільки років місто «виросло», а очисна система застаріла і морально, технічно. Такі ж застарілі очисні станцій мають багато галицьких містечок. У тому числі прикордонних. І хоча транскордонного конфлікту поки що не виникає, але поляки, по-сусідськи натякають нашим владоможцям, що варто звернути увагу і на цю проблему. (До речі, завідувач відділення комунальної гігієни Львівської обласної санітарно-епідеміологічної станції Сергій Ющенко зазначив, що зараз розробляється відповідний проект і вже виділено земельну ділянку для будівництва очисних споруд на р. Шкло, однак це, по суті, одиничний приклад.

Для Львівської області характерною є ще одна біда. Трапляється чимало випадків, коли неочищені стічні води потрапляють до річок через вимикання електроживлення. У такий спосіб, як це не банально звучить, на місцях економлять електроенергію. Саме такий випадок стався у Сколівському районі. Перший заступник начальника державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області Степан Татух вважає, що такі дії керівників комунальних підприємств призводять до загибелі в очисних спорудах усієї мікрофлори, яка бере участь у відновному процесі та встановленні екологічної рівноваги водойм.

Моральна і технічна зношеність очисних споруд основною, але, на жаль, не єдиною причина забруднення наших озер і річок. Приватний сектор, особливо мешканці сіл, самовільно будують каналізаційні системи і скидають відходи у водойми. За останній рік такі факти виявлено майже в усіх районах області. Найбільше від приватного сектору потерпають водойми Пустомитівського, Городоцького районів та околиць Львова. Степан Татух вважає, що слідкувати за цим повинні голови сільських та міських рад, накладати на порушників відповідні штрафи і ліквідовувати незаконні каналізаційні трубопроводи.

Ще одним негативний фактором – відсутність прибережно-захисних смуг навколо озер, річок та інших водойм, що є порушенням вимог Водного кодексу України. Такі зони вже створено навколо майже усіх водойм у Київській та Волинській областях. Завдяки ним вдається суттєво покращити екологічний стан водойм, оскільки це дає змогу на законних підставах забороняти в’їзд на територію смуг автомобільного транспорту, полегшує процедуру накладання штрафів.

29 липня 2004 цього року Державне управління екології та природних ресурсів Львівської обласної написало лист-звернення на ім’я голови Львівської ОДА Олександра Сендеги з проханням ініціювати розробку і затвердження обласної, районних і місцевих програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. У листі йдеться про необхідність сприяти розробці проектів і організації винесення на місцевість прибрежно-захисних смуг навколо озер, вздовж річок та інших водойм. Можливо, саме ці заходи дозволять покращити екологічний стан озер Львівщини, серед яких лише 5 відповідають санітарно-епідеміологічним нормам: озеро санаторію «Пролісок» у Моршині, Бухта Вікінгів, «Львівська Швейцарія», СОБ «Електрон», озеро №3 у Брюховичах. Принагідно наголосимо, що озеро у Глинній Наварії, кар’єр в Миколаївському районі взагалі непридатні для відпочинку, їх воду можна використовувати лише для технічних потреб. З наступного ж року для відкриття курортного сезону планується видавати комбінований дозвіл, у якому зазначатиметься, що водойма відповідає санітарно-епідеміологічним нормам та нормам безпеки.

І на завершення, нам не вирішити екологічних проблем без виховання у суспільстві екологічної свідомості. Тільки тоді ми теоретично зможемо сігнути того рівня екологічної безпеки, який є у розвинутих країнах, де після повного очищення вода знову потрапляє у природне середовище, а мул, який залишається після переробки, використовується для підживлення садів та квітів.

Перший заступник начальника державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області Степан Татух:

Необхідно відновлювати та модернізувати очисні споруди. Встановлення очисних споруд нового зразка дозволить суттєво економити електроенергію, а, отже, скеровувати кошти на відновлення водойм. В разі стихійного лиха такі споруди зможуть належним чином очищати великі об’єми води. Застарілі очисні споруди у Самборі не переробляють належним чином стоки води, які потрапляють у Дністер.

В майбутньому очисні споруди мають частково перейти у приватну власність. Здорова конкуренція дозволить підвищити якість очищення стічних вод. На Львівщині лише одна очисна станція в Івано-Франкове (Яворівський район) знаходиться у приватній власності. За якісними показниками очищення води вона займає одне з перших місць у регіоні.

Начальник відділу контролю земельних ресурсів Державного управління екології та природних ресурсів у Львівській області Богдан Войціховський:

Зараз, ведеться будівництво сміттєзвалищ нового зразка в Червонограді, Буську, Дрогобичі, Стрию, Радехові. Вони відрізнятимуться від старих, тим, що матимуть захисну плівку і екран, які не дозволятимуть відходам потрапляти у підземні води. Згодом будівництво таких сміттєзвалищ планується по всій області. Але їх будівництво не вирішує проблеми стихійного викидання сміття.

Враховуючи те, що ми не можемо стовідсотково відслідковувати виникнення несанкціонованих сміттєзвалищ, залишається лише сподіватися на прояв свідомості наших громадян, які зрозуміють, що від стану екології залежить стан нашого здоров’я.

Стихійних сміттєзвалищ на території міст, районів, селищ, в прибрежно-захисній смузі річок і озер дуже багато. Наші інспектори лише за останнє півріччя виявили сто сорок чотири стихійних сміттєзвалища, з яких ліквідували п’ятьдесят три. Накладено штрафів на дванадцять тисяч сто вісімдесят дві гривні, пред’явлено позовів на сімсот дві тисячі чотириста тринадцять гривень.

На жаль, порушення екологічних норм ми можемо притягувати лише до адміністративної відповідальності.

Начальник відділення комунальної гігієни Львівської обласної санітарно-епідеміологічної станції Сергій Ющенко:

Першочерговим для області стоїть питання будівництва очисних споруд в Турці і Самборі. Але для вирішення цього питання необхідно підключити державні джерела фінансування.

Кабінет міністрів виділив частину коштів на будівництво очисних споруд і каналізаційного колектора в Самборі. Для повного завершення будівництва необхідно приблизно сорок мільйонів гривень.

Відносно Яворівського проекту, то він впроваджувався для відновлення природного правдивого стоку річок. Озеро, яке має заповнюватися водою ще два роки, в майбутньому планується використовувати як рекреаційний об’єкт.

Роздрукувати