Великі руїни «маленького Риму»

Серпень31200414:00

Сьогодні у Львові безліч будинків, умови проживання в яких важко назвати не те що нормальними, а взагалі придатними для життя. Бо люди тут не живуть, а просто існують, —  повільно, день за днем, копійка за копійкою. Будинок №4 по вул. П. Грабовського належить до числа згаданих напівзруйнованих осель, мешканці яких вже вибились із сил шукати допомоги у влади, – більше шести років у відповідь на власні прохання вони отримують стандартні відписки.

Описати стан будинку №4 по вул. П. Грабовського неможливо – таке треба побачити! Ось лише декілька штрихів: підлога та плити в під’їзді виглядають так, ніби щойно у Львові відбувся серйозний землетрус; сам дім через витік води осунувся і вріс в асфальт; внаслідок постійної вологи по стінах квартир снують слимаки, мирно співіснуючи з іншими домашніми улюбленцями господарів; від частих львівських дощів на стелях квартир утворились великі плями (оскільки дах будинку не знав ремонту вже багато років); і врешті, усе це доповнюється «букетом» ароматів, які випромінюють 5 контейнерів із сміттям, розташованих за декілька метрів від будинку. Варто ще раз нагадати, що в цьому домі живуть люди.

На Грабовського, 4 проживають двоє учасників Великої вітчизняної війни, одна жінка-інвалід І групи по зору, кілька дітлахів дошкільного та шкільного віку. Торік, в одного з мешканців дому стався серцевий напад, а лікарі відмовились нести його ношами по сходах (медики боялись впасти і травмувати як хворого, так і себе) – до карети швидкої потерпілого винесли через двір. Коли взимку помер один із мешканців будинку, домовину з тілом теж довелось виносити таким самим шляхом...

Страшно...

Проте, люди не втрачають надії, продовжують стукати у двері усіх можливих начальників, писати скарги, прохання... і поряд з цим справно платити квартплату та податки. Мешканці дому за власні кошти замінили водостічні труби та тривалий час прибирали у будинку та в дворі (при цьому абсолютно безоплатно, коли у місті Львові офіційна плата двірника за 100 м. кв. прибраної території становить 15,79 грн.). Жителі будинку готові зібрати 5 тис. грн. для ремонту даху (на більше їх фінансових потуг не вистачає), однак відповідним службам та підприємствам до цієї проблеми просто немає ніякого діла.

Дивно, але навіть існує ЛКП, яке обслуговує будинок №4 по вул. П. Грабовського. Правда, слово «обслуговує» сюди не зовсім не пасує. Дім просто формально належить до ЛКП «Цитадель-Центр» і все, – як окрема субстанція. У таких випадках керівник ЛКП мав би зреагувати на численні прохання мешканців будинку, зробити усе, що в силах ЛКП і поінформувати про проблемний об’єкт депутата Львівської міської ради, який представляє у Ратуші даний виборчий округ або ж представника від району, на території якого розташований будинок.

Можна припустити, що керівник даного ЛКП не має достатньо часу для візитів у міську раду чи натхнення для «паперової волокіти». Можна також припустити, що депутат від виборчого округу №7, до якого власне і належить будинок №4 по вул. П. Грабовського, просто надто заклопотаний і не підозрює про існування аварійного дому. Але тут, халепа. Директор ЛКП «Цитадель-Центр» Задорожний Михайло Степанович має честь представляти інтереси громади виборчого округу №7 у Львівській міській раді, іншими словами – саме він і є депутатом, якому місцеве населення (в тому числі і мешканці дому №4) віддали власні голоси та висловили довіру представляти інтереси тамтешньої громади у найвищому органі місцевого самоврядування міста Львова. Ось так. Виглядає на те, що маючи начальника ЛКП-депутата, жителі обслуговуваних підприємством будинків повинні б взагалі почуватись як у Бога за пазухою. Але... На тлі згаданих подій чи не занадто вже по-блюзнірськи виглядають ті запевнення, що їх Михайло Задорожний висловлював в інтерв’ю від 9 квітня 2003 року журналістам «Львівської газети»: «Ми намагаємося використати кожну теплу днину для того, щоб відремонтувати проблемні будинки» ?!

Поза тим, мешканці дому №4, мабуть, навіть і не підозрюють про те, що на сесії Львівської міської ради було затверджено ухвалу, згідно з якої, кожному депутату Львівської міської ради на один рік із бюджету міста виділяється 50 тисяч гривень: 25000 — для «благоустрою виборчого округу», 25000 – «для ремонту дахів аварійних будинків». Про ці гроші (а також про 10 тисяч, які виділяють депутату на рік для одноразових допомог громадянам) народний обранець звітує в кінці року. Цікаво, що напише у своєму звіті пан Задорожний?

Без сумніву, як-то кажуть, на кожну владу завжди знайдеться сильніша влада. Проте, усі намагання мешканців будинку залучити до розв’язання проблеми владу міста не дали реальних результатів. Писати про те, що львівський мер не виконує своїх задекларованих обіцянок, означає просто марнувати час. Адже Любомир Буняк «твердий, мов скеля» у власних переконаннях. А тому «сильна та чесна влада» на такі «дрібниці» як ремонт окремого будинку не бачить сенсу реагувати. Адже є значно серйозніші проблеми – як-то будівництво замку на горі в парку «Високий замок». Міський голова Львова або дуже хоче залишити по собі принаймні якийсь позитив для міста, або просто вирішив збудувати таку собі маленьку Вавилонську вежу з метою сягнути небачених висот, з яких вже точно не буде видно ні «дрібних» проблем, ні «маленьких» мешканців міста. Єдине, про що не згадав Любомир Костянтинович, це те, що історія вже має приклад того, чим закінчується таке будівництво.

Звичайно, можна трактувати прагнення Любомира Буняка збудувати замок як ідею відновити втрачений міф старого княжого міста. Це гарна ідея. Але... Виникає мінімум два практично риторичних запитання. Чи існує ще цей міф нині, за умов суцільної розрухи та занедбаності і чи буде для кого його зберігати?

Галина Сцібівовк, мешканка будинку №4 по вул. П. Грабовського:

«Я живу у цьому будинку від свого народження. Останній ремонт у нашому будинку проводили 43 роки тому. А це, що робили недавно, звичайне окозамилювання та просто косметичне заліплювання дір. Першу заяву про катастрофічний стан будинку до ЖЕКу ми писали ще 6 років тому. Отримали відписку, де було сказано, що ремонт робитиметься «по можливості». А далі нас просто виставляли із кабінету керівника ЛКП і все.

Будинок з кожним роком занепадає все більше.

Місяць тому я зверталась до пана Мазура (завідувач відділом житлово-комунального господарства Галицького району – авт.), написала на його ім’я заяву про стан нашого будинку. Але знову нічого.

Правда, тепер, коли ми почали звертатись до журналістів та вийшла програма по місцевому телебаченні – почався мінімальний рух. Вже за два дні після виходу програми в ефір до нас прийшли, зірвали плити і ремонтують покриття. Крім того, відразу знайшлися гроші (виділення цих коштів ми даремно добивались протягом шести років) і нам поставили два жолоби та відладнали підлогу».

Михайло Задорожний, директор ЛКП «Цитадель-Центр», депутат Львівської міської ради по виборчому округу №7:

«У кожному будинку, який розташований в центральній частині міста, нині є схожі проблеми. Лише по нашому ЛКП таких будинків 280.

Працівниками нашого ЛКП кілька разів проводився частковий ремонт покрівлі будинку №4 по вул. П. Грабовського. Але мешканці будинку залишились невдоволеними (це дивно, оскільки з мого кабінету вони завжди виходять задоволені), бо хотіли, щоб тут був зроблений повністю капітальний ремонт даху. Але це є величезні затрати, а таких коштів у ЛКП «Цитадель-Центр» немає.

Крім того, наші працівники включили будинок №4 по вул. П. Грабовського до списку тих будинків, кошти на ремонт яких виділятимуться із державного бюджету у 2004 році. У поданому нами списку був 21 будинок, але обрано було лише 5. Отакі реалії. І не наша вина, що управління житлово-комунального господарства міста Львова не вважало за доцільне обрати саме цей будинок з-поміж інших.

Насправді, наше ЛКП хотіло б зробити не лише мінімальний ремонт, і не «сьогодні», а «вчора». Тепер ми знову будемо вносити цей будинок до аналогічного списку вже на майбутній рік, і, повірте, зроблю усе можливе, що залежатиме від мене та моєї посади.

Щодо цих 25 тисяч гривень, які закладено у депутатському фонді на ремонт покрівель виборчого округу, можу запевнити, що на території округу є будинки, стан покрівель яких вимагає нагального ремонту. З огляду на це, я, як депутат, не можу гарантувати, що гроші з фонду підуть на ремонт даху будинку №4 по вул. П. Грабовського (цей будинок далеко не найгірший з усіх, що їх обслуговує наше ЛКП), насамперед слід відлагодити ті покрівлі, які направду перебувають у катастрофічному стані».

Віктор Мазур, завідувач відділом житлово-комунального господарства Галицького району міста Львова:

«Сьогодні практично кожен будинок центральної частини нашого міста потребує ремонту, бо існує три основні проблеми – це дахи, каналізації та балкони.

Цього року Галицький район просив на ремонт будинків 22 мільйони гривень, але із державного бюджету виділили лише 3,5 мільйона. Математика не складна – до ладу можна довести хіба кожен шостий будинок. І коли близько 600 будинків потребує нагального капітального ремонту, то виділені гроші – це мізер. Звичайно, ми десь підремонтуємо, десь латаємо, для того, щоб зберегти будинок принаймні тимчасово. Зараз є надія на те, що Верховна Рада України з нагоди 750-річчя Львова затвердить ухвалу про виділення 114 мільйонів для проведення святкувань, і, можливо, якась частина від тих коштів піде на ремонт житлово-комунального комплексу міста. А цих коштів, які мають наші житлово-комунальні підприємства, просто не вистачає.

Стосовно ситуації навколо будинку №4 по вул. П. Грабовського, то про це мені особисто невідомо, хоча наради у нас відбуваються часто. Але я обов’язково зустрінусь із директором ЛКП «Цитадель-Центр» та поцікавлюсь, що там і до чого та яка сума потрібна. Бо такі речі, як ремонт сходової клітки та підлоги можуть виконуватись за рахунок коштів самого ЛКП, на це грошей у них достатньо. Інша річ – це ремонт даху чи каналізації. Думаю, ми навіть проситимемо грошей у житлово-комунальному управлінні міста.

Єдине, що ще можу зазначити, що між керівником ЛКП та головою районної адміністрації існує угода, згідно якої невиконання своїх службових обов’язків директором житлово-комунального підприємства тягне за собою відповідальність згідно існуючого законодавства – від догани і до звільнення з роботи».

Іван Квик, заступник начальника управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради з питань експлуатації, ремонту житлового фонду та комунального майна, депутат Львівської міської ради:

«Сьогодні вранці я особисто разом із комісією, до складу якої входили представники житлово-комунального управління Галицького району та ЛКП «Цитадель-Центр» відвідав будинок №4 по вул. П. Грабовського. Щодо квартири мешканки першого поверху, можу сказати, що кухня там дійсно у запущеному стані (в кухні викопано щось на кшталт підвалу, який не зацементований належним чином, очевидно звідти і вилазять слимаки), а сама квартира виглядає дещо ліпше. Варто сказати, що цю квартиру мешканка отримала ще в 1978 році згідно рішення суду, і , мабуть, не дуже із цим рішенням згідна, а тому й не робить ремонту.

Щодо будинку загалом, він є у нормальному стані. Сьогодні я побачив, що з парадного входу в будинок ведуться роботи по ліквідації сирості. Мешканці другого поверху мають інший вхід в дім через двір, але це нормальний вхід, а не так званий «чорний». Звісно, що тут є свої незручності.

Що стосується ремонту даху, я особисто був сьогодні на горищі, дивився дах. На стелі квартири, яка розташована на другому поверсі будинку є протікання в трьох місцях, але (як зауважили самі мешканці), такі сліди від дощу тут були ще раніше.

Також я побачив, що ЛКП «Цитадель-Центр» частково поміняло жолоба у будинку, а над квартирою мешканки першого поверху, яка є інвалідом І групи, вже сьогодні тут мають поставити новий жолоб. Ми про це домовились.

На загал я пообіцяв мешканцям будинку №4 по вул. П. Грабовського, що їх будинок буде включений до списку тих домів, які потребують капітального ремонту на 2005 рік. Але, повторюю ще раз – катастрофічного стану тут немає».

Роздрукувати