Волинська спецоперація-4: шантаж приречених

Червень30200617:30

Приховані погрози

17 червня до Луцька завітали народні депутати України від БЮТ Євген Кирильчук та Сергій Шевчук, які дали спільну прес-конференцію. При всій своїй начебто рішучості депутати швидше нагадували «емісарів невпевненості», аніж «борців за волю народу». Обоє дали негативну оцінку можливій коаліції «Нашої України» та Партії регіонів (КНУР), висловили надії на розпад фракції «Наша Україна» (можливий вихід НРУ та КУН), розповіли про можливий перехід БЮТ в опозицію. Євген Кирильчук та Сергій Шевчук стверджували, що багатьох людей вони стримують від «початку нового Майдану». Однак кого і скількох саме, депутати так і не уточнили.

Прес-конференція «слуг народу», на яку ледве зібралися п’ятеро журналістів, нагадувала шантаж приречених. Приречених на «піррову перемогу». На запитання «Як БЮТ, яка на Волині має більшість у кожній(!) раді, збирається переходити в опозицію?» народні депутати спромоглися відповісти лише тим, що, мовляв, вони будуть «діяти по закону». І це опозиція??? А куди ж ви подінетеся від практично тотальної влади? На кого ж залишите «рідну неньку Волинь»?

Цього ж дня немовби за вказівкою голови обласного штабу БЮТ Луцький міський голова Богдан Шиба ініціював скликання позачергової сесії міської ради задля прийнятт звернення до Президента. У ньому депутати від БЮТ ультимативно наголосили: «У нашому місті понад 90% виборців проголосувало за демократичні помаранчеві партії і блоки. Напевне, ті, хто голосував за блок «Наша Україна», почесним головою якого Ви, пане Президенте є і сьогодні, робили це переважно тому, що довіряли Вам і вірили гаслу цієї політичної сили «Не зрадь Майдан!». Вступивши у коаліцію з партією Регіонів, «Наша Україна» підпише собі як політичній силі смертельний вирок і поставить наш народ, нашу державу на ту критичну межу, від якої ми, здавалося б, назавжди відступили в листопаді-грудні 20004 року…».

А вже 19 червня позачергова сесія Волинської обласної ради (46 голосів із 80 – від фракцій БЮТ та УНП) прийняла майже аналогічне звернення до Президента України. У ньому, зокрема, висловлена ще одна прихована погроза Президенту: «День створення з Вашого благословення коаліції між «Нашою Україною» та Партією регіонів ми розцінемо як день закінчення демократії в Україні, крах ідей помаранчевого майдану Києва і всіх майданів України… Ми Вас обрали, і тому маємо право вимагати від вас самокритично оцінити ситуацію, яка склалася з формуванням антинародної коаліції у Верховній Раді, і звертаємось до Вас докласти максимум зусиль для об’єднання всіх демократичних сил. В іншому випадку переважна кількість населення областей, міста Києва змушені будуть знову вийти на Головний майдан України, але вже без Вашої участі. Прощення за зраду не буває!».

Отакої! То що, бютівці, виходить, наш Президент зрадник?

Заяви безпорадних

19 червня голова Волинської обласної ради Анатолій Грицюк та його заступники у пожежному порядку скликали позачергову сесію облради. Перед її початком представники трьох фракцій – «Наша Україна», Народного блоку Литвина, Блоку Бориса Клімчука «Рідна Волинь» – дали у фойє біля сесійної зали імпровізовану прес-конференцію, на якій виголосили спільну заяву, давши різко негативну оцінку діям керівництва обласної ради та фракції Блоку Юлії Тимошенко.

У заяві фракцій, зокрема, сказано:

«Висловлюємо глибоке занепокоєння тими діями, які здійснює голова Волинської обласної ради Анатолій Грицюк та окремі народні депутати фракції БЮТ на теренах Волинської області. Нас і наших виборців глибоко обурює той факт, що заради початку президентської виборчої кампанії Юлії Тимошенко по всій області скликаються сесії рад на підтримку цієї ініціативи та збурюється вся Волинська громада.

Вважаємо, що одна політична сила не має права висловлювати думку від імені всіх волинян. Ми переконані, що не ідеологічні, а, в першу чергу, особистісні причини партійних лідерів стоять на заваді у створенні дієвого уряду та відповідальної парламентської більшості вже третій місяць. Вважаємо неприпустимим тиск на Президента України в питанні створення демократичної коаліції в парламенті…

Закликаємо керівництво обласної ради негайно припинити так звані «координаційні дії» по проведенню позачергових сесій районних та міських рад. Такі ганебні дії керівника обласної ради викликають асоціацію з часами Кучми, коли для підтримки його авантюрних ініціатив скликались сесії, проводились незрозумілі дії громадян…».

Свою заяву виголосив і представник від Партії Регіонів Петро Пронь, в якій зокрема сказано:

«Ми, депутати Волинської обласної ради від Партії регіонів, стурбовані бажанням голови обласної ради Анатолія Грицюка неконституційним методом, використовуючи наш депутатський корпус, вплинути на Президента України у своїх вузькопартійних інтересах і вважаємо, що не функції обласної ради, вказувати політичним партіям, як і з кимс вести переговори».

Начебто слова і були виголошені досить упевнено, однак це виглядало, як на мене, немов заяви беспорадних. Тому що висловлюючи свою позицію, депутати від опозиції наперед знали про коефіціент корисної дії їхніх заяв – 0%. Адже БЮТ (40 голосів), УНП (6 голосів), «Банада енд компані» (2 голоси) мають більшість, і зможуть приймати будь-які рішення. Навіть — нерозумні.

І голова облради Анатолій Грицюк уже не раз доводив, що в подібних випадках діє за ним же виголошеним принципом «Матч состоится при любой погоде!».

Піна страху

На прес-конференції нардепів-бютівців головним ініціатором побажання відставки Володимира Бондара, як не дивно, став Сергій Шевчук, а не Євген Кирильчук. Однак усе стало на свої місця, коли була названа причина: виявляється, до Володимира Бондара зі своєю проблемою звернувся колишній депутат обласної ради. За порадою того ж Сергія Шевчука. Однак екс-депутат, хоч і приходив на прийом до голови ОДА тричі, так і не потрапив на його «світлі очі».

Причина для обурення народного депутата? Безумовно. Яке це, напевно, неподобство, коли колишній колега по Верховній Раді відмовляє колишньому колезі у невеличкій послузі – прийомі за рекомендацією?! Безумовно, що це «неподобство» треба припиняти.

На жаль, правом такої «першої ночі» не можуть скористатися усі волиняни. Не один, а десятки, чи, може, сотні волинян не можуть потрапити на прийом до голови ОДА. Хоча, напевно, значно більше тих, кому пощастило поговорити «з самим», але, окрім обіцянок, далі діло не пішло. А люди ходять, надіються, втрачають час, бо сподіваються на дане слово колишнього народного депутата, а нині – голови ВОДА. Віра у «доброго царя» у нашого народу невмируща, як і звичка «бити чолом, коли барин їде». Їде – на спинах марновірців.

А на позачерговій сесії депутат уже обласної (колись – Верховної) ради Олександр Свирида з обуренням запропонував оголосити недовіру голові Волинської ОДА Володимиру Бондару: у зв’язку з тим, що той не з’явився на сесію, і в такий спосіб «ігнорує інтереси волинян». От тільки звідки така впевненість, що це дійсно їхні інтереси, а не інтереси пана Свириди, який на виборах 2002 року програв депутатський мандат по луцькому мажоритарному округу саме Володимиру Бондару?

Напевно, це дійсно «нахабство»: по-перше, не з’являтися туди, куди тебе ніхто не запрошував. Запрошували всіх: і депутатів, і голів РДА, і заступників голови ВОДА, а про Володимира Бондара як голову ВОДА «забули». По-друге, останній мав ще одне «нахабство» – перебувати у черговій відпустці. А як же, проміняв колег по депутатському корпусу, певно, на якийсь там чемпіонат світу з футболу, де виступає збірна України. Що таке «якась» збірна, коли тут такі «поважні» волинські обласні депутати зібрались?

Депутати погодилися винести це питання на наступне засідання сесії. Однак цього так і не було зроблено. Чому? Анатолій Грицюк відповів на це так. Висловлення недовіри голові ОДА – це особиста думка Олександра Свириди. Напевно, як і особиста думка Сергія Шевчука, Євгена Кирильчука та інших «серцеїдів»?

Але, на мою думку, порушувати питання про недовіру голові ВОДА, у той час, коли він у відпусці, – це вияв краплі сміливості, якої депутати не мають тоді, коли Володимир Бондар присутній. Ця сміливість випаровується навіть при потребі запрошення на позачергову сесію, оскільки у голови обласної ради стосовно голови ОДА раптово виникає якась «амнезія».

«Обласна рада не помиляється…»

23 червня розпочала роботу чергова третя сесія Волинської обласної ради V скликання, на якій мали розглянути 44 питання. Розглянули 26. Доречно зауважити, що це було перше засідання, на якому депутати розпочали голосувати не своїми посвідченнями, а електронними картками. «Прогрес» був відчутний. Особливо, коли депутати виходили до мікрофонів, у яких постійно зникав звук, і говорили «Алло!», а голова ради Анатолій Грицюк їм відповідав: «Я вас слухаю».

Перше питання – про Регіональну програму розвитку житлового будівництва в області на 2006 рік, після бурхливих дебатів, вирішили доопрацювати і перенести на 4 четверту сесію. Друге – про піврічний зрив тендерів на закупівлю ліків для постраждалих від Чорнобильської катастрофи – викликало не менше емоцій, ніж попереднє. Всі хотіли допомогти, але не знали як. Начальник головного управління праці та соціального захисту населення Володимир Кец висловив думку, що зрив тендерів є боротьбою фармакологічних компаній за бюджетні кошти. Оскільки як тільки одна компанія виграє тендер, то інша опротестовує результати, а люди залишаються без ліків.

Депутати пропонували безліч варіантів вирішення питання, однак всі вони не могли перебороти певну законодавчу колізію. Представники управлінь ОДА стояли на тому, що без тендерів фінанси перевести напряму поліклінікам та лікарням буде помилкою, вони до них однаково не дійдуть. Однак Анатолій Грицюк і тут не розгубився, безапеляційно заявивши: «Ми приймаємо рішення законні. Обласна рада не помиляється…». Його заступник Борис Загрева запропонував інший варіант: перевести 50% виділених коштів як заборгованість, а 50% залишити на тендери. Однак і це було сумнівним. Врешті-решт Анатолій Грицюк виголосив таке: «Ми не дамо розбазарювати ці гроші, ми такі речі будемо розцінювати як геноцид проти українського народу, проти територіальної громади, проти волинян!».

Прийнявши звернення до Верховної Ради і до Президента щодо змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти», депутати пішли пити каву під заклик голови: «Шановні депутати! Оголошую перерву на 15 хвилин, враховуючи, що сьогодні футбол».

«Не ого-го, а рішення прийнято!»

Після перерви депутати доволі спокійно внесли зміни в рішення, згідно з яким ветерани ОУН-УПА будуть забезпечені путівками на лікування та оздоровлення. Пристрасті розгорілися навколо утворення обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Волиньоблагроліс». Ще б пак, до нього мало б увійти 28% волинських лісів! Але річ у тому, що частина лісів належить державі, частина ж має перейти у комунальну, тобто обласну власність. Основна боротьба розгорнулася, з одного боку, між БЮТ-УНП, які настоювали на створенні «Волиньоблагролісу», та представниками ОДА, які були проти такого рішення.

Борис Загрева говорив, що такі підприємства вже створені у кількох областях, що це дасть можливість конкуренції з сумнозвісним «Волиньлісом», покінчить з розкраданням лісу. Він також наголосив, що якщо зараз такого не створити, то держава забере комунальну частину собі.

Опоненти, зокрема начальник головного управління праці Володимир Кец, наполягали цього не робити, наводячи власні аргументи. Його підтримав і перший заступник голови ОДА Віталій Заремба, який, однак, зауважив, що «сьогодні сесія проходить під іншим кліматом». Напевно, натякав, що виникнення цього питання пов’язане не лише з «болем» депутатів за безгосподарний ліс, а більше з можливістю його «прихватизації».

Сторону Бориса Загреви прийняв і Анатолій Грицюк, хоча при цьому зауважив: «Я не хочу сказати, що наше рішення жєлєзо-доскональне, але воно нормальне». А на аргументи Віталія Заремби волинський спікер відповів: «Ви ж бачите, який я ліберальний щодо нашої дружби…».

Зрештою, 54 депутати з 70 присутніх проголосували за створення «Волиньоблагролісу». Правда, після голосування депутати від «Нашої України» вказали, що один депутат від БЮТ голосує двома картками, однак для БЮТу це виявилось не важливим.

Надалі більшістю в 44 голосами із 70 присутніх депутати відхилили протест прокурора області щодо структури та чисельності виконавчого апарату обласної ради та витрат на його утримання. На здивований вигук одного з депутатів щодо такої невеликої кількості голосуючих «за» («Ого-го!») Анатолій Грицюк сердито відповів: «Не ого-го, а рішення прийнято!».

І тут електронна система голосування, а також відсутність в сесійній залі «залізного контролера» в особі нардепа Євгена Кирильчука ледве не дали збій. Коли розглядався протест прокурора щодо обрання другим заступником голови Володимира Банади, рішення відхилити протес прокурора підтримав лише 41 депутат. Критична межа, нижче якої рішення уже не вважалося б прийнятим.

Все-таки варто Євгену Івановичу бути на сесіях: дивись, на наступному засіданні сесії без нього рада може й не набирати більшості…

Перші фіаско нового голови

29 червня так і сталося. Анатолій Грицюк зазнав перше фіаско.

Спершу депутати не підтримали явно лобістський проект фінансування Ківерцівського медичного коледжу у сумі 59 тисяч гривень. Гроші потрібні були начебто на придбання навчальних муляжів і лабораторного обладнання. Анатолій Грицюк, який двічі обирався головою Ківерцівської райради та ще рік очолював райдержадміністрацію, певно, хотів допомогти землякам. Він закликав підтримати депутатський запит, однак за це проголосувадли лише 37 депутатів. Більшості не набралося: навіть однопартійці-«бютівці», які у раді мають 40 мандатів, не віддали своїх голосів.

Другим фіаско стало вимучене голосування за структуру, чисельність і витрати на утримання ради та її виконавчого апарату. На запитання депутатів від фракції «Наша Україна» щодо скорочення посади керуючого справами, голова ради Анатолій Грицюк заявив: «Ми скорочуємо одну посаду з метою докорів вашої фракції, а функції керуючого справами розподілимо між заступниками». Він також додав, що це дасть раді економію на утриманні апарату у 132 тисячі гривень на рік. Начальник відділу з питань фінансово-господарського забезпечення діяльності ради Валентина Попович заявила, що керуючий справами ради Володимир Навроцький з усіма доплатами, враховуючи багаторічний стаж та вислуги років посадовця, отримував 9 тисяч 462 гривні на місяць. Новий же заступник голови облради Борис Загрева отримувавтиме близько 8 тисяч 300 гривень. Звідси, мовляв і економія.

Коли мова зайшла про скорочення та економію, депутати від фракції «Наша Україна» захотіли дізнатися, скільки коштів витрачається з бюджету на утримання другого заступника голови ради Володимира Банади. Валентина Попович ухилилася від оприлюднення такої інформації. Відповіді на пряме запитання депутата-«нашоукраїнця» Ігоря Гузя, скільки отримуватиме саме Володимир Банада, так і не прозвучало. Мовляв, «тут потрібно обрахувати, бо це доплати за ранг, витрати на транспорт, зв'язок» тощо.

За підрахунками ж деяких депутатів ради, на утримання другого заступника та його допоміжного персоналу щомісяця витрачатиметься до 25 тисяч гривень. Тому за запропонований головою ради Анатолієм Грицюком проект рішення за першим разом проголосувало всього 40 депутатів з 80.

Після першого невдалого голосування голова ради оголосив перерву. Далі він мотивував необхідність позитивного вирішення цього питання так: «Люди не впевнені у своїй роботі, люди хочуть йти у відпустку, тому прошу поставити на повторне голосування». «За» знову проголосували 40 депутатів – рішення не пройшло. Хоча під час голосування електронних карток у системі голосування виявилося більше, ніж присутніх депутатів.

І лише після вирішення всіх сесійних питань депутат обласної ради від фракції «Наша Україна», перший заступник голови Волинської ОДА Віталій Заремба попросив депутатів повернутися до розгляду питання, аби не виглядати несерйозно. Його ініціативу підтримали депутати з фракцій БЮТ, Української народної партії та Партії регіонів. Тільки після цього рішення набрало необхідну кількість голосів.

Утім, результат голосування засвідчив, що пропозицію Віталія Заремби підтримала лише частина депутатів від блоку «Наша Україна». Інша частина вважає, що негативний результат голосування буде додатковим аргументом у суді, до якого прокуратура області збирається оскаржити рішення про нову стуруктуру ради, яка передбачає можливість обрання трьох заступників ради. Продовження буде?

Суржикові українці

На цій же сесії депутати прийняли звернення до Президента України та уряду щодо державної мови. У ньому «з тривогою» наголошується:

«Ухвалені певними обласними і міськими радами незаконні рішення про надання російській мові статусу регіональної, а фактично другої державної на території певних областей засвідчують, що Україну як унітарну державу штовхають на крок, який може привести до поділу її за мовною ознакою, а далі – до втрати територіальної цілісності і державності. Якщо цю правову вакханалію не буде зупинено чіткою позицією й відповідними діями Президента України та органів центральної виконавчої влади, процес тотального порушення законодавства на всіх рівнях державної влади і суспільного життя стане неконтрольованим і дестабілізує ситуацію в державі…

Українське суспільство чекає від Президента України та новообраної влади – поряд із захистом мов національних меншин, як це зазначено в Конституції, — послідовного та реального впровадження в дію саме конституційних норм щодо державності української мови. Ми заявляємо: Ні – сепаратизму і федералізму! Ні – русифікації України!».

Начебто потрібна справа, якби не кілька «але». Як кажуть, а судді хто? Значна частина депутатського корпусу, на чолі з головою ради, на жаль, спілкується ні українською, ні російською, ні будь-якою іншою мовою, тільки недолугим та кострубатим суржиком.Тобто, перш аніж щось «захищати» і від когось чогось «вимагати», можливо, треба просто самим вивчити українську? Принаймні щоб люди мали з кого брати приклад. Чому Юлія Тимошенко вивчила мову країни, в якій живе, а її, так би мовити, волинські однопартійці цього не можуть робити? По-третє, подібні «погрози» більше скидаються на кивання пальчиком трирічної дитини («ну-ну-ну!»), оскільки мають такий же ефект. Виходить, на папері «Ні русифікації України!», а на ділі «Так суржикізації України!»? Роздрукувати

• 09:5412.07.06 urbanajangla
• • Читати стало приємніше... Вітаю!
• 14:4708.07.06 Ігор
• • Тут хтось буває тверезий?
• 15:3305.07.06 Жах-4 Ніку
• • Хто тут? Ти помилився форумом?
• 15:2805.07.06 Нік-Жаху-4
• • Дуже дякую Юро, що ти нарешті навчився української мови! Нарешті ти, який представляєш на Волині львівське видання, культурно пишеш. Чи на щастя, чи на жаль, Буряк вас виховає українцями. А ВИ є маєте бути ними!
• 16:5604.07.06 Жах-4 Читачці
• • Стартанем, стартанем... Весь мір в труху...
• 16:4904.07.06 Читачка Жахові - 4
• • Не зрозуміла...Орієнтуватися на зустріч у 2007 чи на старт обговорюваного нами проекту? Ти теж пиши - на chytachka@mail.ru
• 16:4004.07.06 Жах-4 Читачці
• • Романтике, надумаєш, пиши на lutsk2007@yandex.ru Бачиш, який символічний нік підібрав - 2007. От на цей рік і орієнтуйся...
• 16:3504.07.06 Читачка
• • Слухайте, люди: ЗІК уже виставив чергову статтю, скоро взагалі форум прикриє - бо де ж це таке чувано-видано!!! Може, припинимо? Давайте зустрінемося в реальності...
• 16:2704.07.06 Жах-4 Волинянину
• • Я запереживав за Волинянина. Чому мовчиш? Ти де? На морі? Тебе викликав шеф, хлопці витягнули на пиво чи партійний бос дав в зуби киуп листівок, які треба наклеєти на луцьких тумбах? Як назвати волинський бзік? Пиши.
• 16:2304.07.06 Безіменний Жах-4 Читачці
• • Угу - коли не знаємо, як по-батькові звати, тоді кажемо "пане"... Е ні, я маю один здогад-спогад... Розгадка в тому, що у якісь далекій мандрівці на замовлення якоїсь грошовитої структури збереться кілька просунутих і вони в дорозі анкидають реальний план волинського Зіку. Там і назву придумаємо.