На вшанування 90-річчя підписання IV Універсалу Центральної Ради та Дня соборності України голова Львівської обласної державної адміністрації Петро Олійник, голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник та секретар Львівської міської ради Володимир Квурт поклали кошики з квітами до пам’ятника Михайлові Грушевському, Євгенові Петрушевичу, до Меморіалу воїнам Української Галицької Армії на Личаківському кладовищі та Меморіалу Січовим стрільцям на Янівському цвинтарі.

Мирослав Сеник розповів про вагу сьогоднішнього дня: «Сьогодні ми святкуємо подвійне свято: 90-річчя від дня підписання IV Універсалу й проголошення Акту возз’єднання. Обом подіям треба віддати шану і, на мою думку, ми повинні надавати цьому дню таку ж вагу, як Дню незалежності України. Сьогодні ми вшановуємо історичні постаті цього періоду, які долучились до здобуття Україною незалежності, відвідаємо могили тих, хто віддав своє життя за незалежність України. А потім, увечері в Оперному театрі відбудеться урочиста академію на честь Дня соборності України», – сказав він.

Також Мирослав Сеник розповів, що брав участь в ланцюгу 1990 року. «Нас було багато людей, ми стояли цілий день, тоді було холодно. Ці події я ще згадую, маю вдома фотографії», – згадав він.

Голова ЛОДА Петро Олійник у 1990 році теж брав участь у ланцюгу і стояв на окружній дорозі біля Житомира. «Я думаю, нині Україні потрібен умовний живий ланцюг зі Львова до Донецька, Сімферополя, Луганська. Адже у 2004 році безвідповідальні політики готові були розділити українську державу через свої інтереси. Нині ми всі пожинаємо наслідки їхньої діяльності й мусимо єднатися навколо сильної Української Держави», – зазначив він.

Крім того Петро Олійник розповів і про важливість Дня Соборності України особисто для нього: «Коли я приїжджав до свого діда Олійника у село на Тернопільщину, він мене питав: «Петре, Україна буде?». Я відповідав, що буде, але сумнівався, чи станеться те. Тому я був дуже щасливий, коли Україна здобула незалежність 1991 року».

Цього ж дня у 1919 році на Софіївському майдані у Києві проголошено Акт возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. «Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна – в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу», – йшлося в Акті.