Українських поляків перевірятимуть, чи їхні діди не різали польських поляків, – сито «Карти поляка»

Березень20200817:14

У понеділок, 17 березня, польське видання Dziennik опублікувало статтю „Мільйон українців хочуть приїхати до Польщі”, в якій процитувало заступника міського голови Львова з гуманітарних питань Василя Косіва. Сьогодні ж сам Василь Косів заявив, що на знак протесту проти неадекватного використання його слів на півроку припиняє спілкування з представниками польських ЗМІ. На що ж образився заступник мера?

У статті „Мільйон українців хочуть приїхати до Польщі” (з підзаголовком „Від квітня родичі зі Сходу отримають право на проживання і працю в Польщі”) йдеться про те, що від 1 квітня набуде чинності «Карта поляка», котра дозволить українцям працювати в Польщі і отримати польську соціальну допомогу. Далі автор статті Єнджей Бєлецкі, цитує генерального консула Польщі у Львові Вєслава Осуховського, котрий сказав, що „якщо навіть кілька процентів українців, предки яких жили в Польщі, скористаються своїм правом, то їх буде сотні тисяч”.

Також автор цитує Еміля Лєговіча, голову товариства Культури львівської землі, що зазначив: „Нас, поляків в Західній Україні, залишилося 30, може 40 тисяч. Але про «Карту поляка» зголоситься навіть мільйон осіб”. Як підкреслено у статті, „на масове переселення” очікує і влада Львова. В цьому контексті цитується й Василь Косів, який, йдеться у статті, розводить руками і каже „В часи глобалізації, це процеси яких важко уникнути”. Далі Єнджей Бєлецкі стверджує, що у Львові панує справжня „архівна гарячка”, бо усі шукають у архівах документи про польське походження і сподіваються, що „сито перевірки не буде дуже густим”.

Журналіст знову цитує Вєслава Осуховського: „На разі ми ще не отримали з Варшави жодних інструкцій, чи ми маємо послуговуватися передовсім економічними інтересами держави і проблемами браку фахівців, чи максимально обмежити виїзди українців”. Далі автор статті додає, що „консул буде мати, ще одне не легке завдання: встановлення, чи родичі або діди кандидатів не діяли на шкоду Польщі, наприклад через діяльність в Українській повстанській армії (УПА) відповідальної за різанину в 40-их роках понад 150 тисяч поляків Волині і Східної Малопольщі”.

Стаття також інформує про те, що Міністерство закордонних справ Польщі повинно прислати до консульства список зі 100 запитань, які дозволять оцінити знання кандидатів про Польщу, одне з них буде стосуватися дати хрещення Польщі, інше – переможця битви під Грюнвальдом».