Російські вчені порадили українським не отруювати науку історію «міазмами розритих могил». Фото

Квітень14200815:43

Команду істориків Росії репрезентували генеральний директор Інформаційно-аналітичного Центру з вивчення суспільно-політичних процесі на пострадянському просторі, заступник декана історичного факультету Московського держуніверситету Олексій Власов (із московською мелодикою російської) та керівник Російського центру українських досліджень, головний редактор журналу «Современная Европа» Віктор Мироненко (із чудовою українською вимовою). Україну репрезентувала значно більша обсада під проводом директора інституту Українознавства ім. Крип’якевича, академіка НАНУ Ярослава Ісаєвича, до якої увійшли завідувач кафедри історії слов’янських країн ЛНУ д-р Леонід Зашкільняк, старший науковий співробітник інституту історії України НАНУ Наталія Юсова, директор Київського інституту управління ім. Горшеніна Кость Бондаренко, директор Центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв, головний редактор газети «Известия в Украине» Яніна Соколовська, керівник представництва РІА Новини в Україні Захар Виноградов. Пресова потуга як учасників круглого столу, так і його ретрансляторів давала підстави оцінювати зустріч за круглим столом не стільки як наукову, скільки медійну акцію, покликану інфільтрувати келійні дискусії істориків у суспільну свідомість.

Дискусію за круглим столом спровокував «обережний песимізм» Олексія Власова, який у своїх тезах заартикулював несприйняття російської сторони тих акцентів, з якими сучасні українські підручники подають певні події, спільні для історії України й Росії, а відтак вказав на потребу у виробленні загальної концепції історії, без переписування її з огляду на політичну кон’юнктуру. За його словами, польська сторона вже давно вимагає тристороннього формату узгоджувальних комісій. Цікаво, що вироблення спільного погляду на історію СРСР він трактував як «проект обґрунтування самих себе» для 12 колишніх республік, тобто без країн Балтії (що вельми симптоматично!). «На жаль, скільки б історики не апелювали до суспільства, я не вірю, що слово просвітництва здатне щось змінити, бо для цього потрібен освічений правитель країни».

Підхопивши камертон «обережного песимізму» свого колеги, Віктор Мироненко розповів про роботу консультативних рад, які намагаються виробити загальний погляд на події минулого для того, щоб «преодолєть взаімноє расползаніє». Зупинившись на проблемі телеологічного антиісторизму, він ознайомив із книжковими новинками, що з’явилися в російських перекладах: 2 томи М.Драгоманова, 1 том С.Петлюри, «Поміж історією та політикою» Лисяка-Рудницького тощо. Віктор Мироненко констатував, що професійні школи істориків в Україні і Росії стоять на протилежних позиціях (як приклад науковця того напрямку, що домагається критичного перегляду української історії, він назвав львів’янина Ярослава Грицака). Загалом Мироненко побажав українцям, щоб формуючи національний історичний дискурс, вони дбали про екологічну чистоту науки й не дозволяли її отруювати «міазмами розритих могил», а також не втрачали з поля зору період безсумнівної спільної історії – радянський час.

• 19:2015.05.08 без
• • історія - не наука, а навколополітична течія
• 16:4624.04.08 BJ
• • Історія завжди була, є, і буде наукою суб"єктивною. І усі ці спроби уніфікувати погляди на історичні події є повною нісенітницею. Західна Україна завжди,наприклад, буде мати погляд на ОУН-УПА відмінний від східної. Бо для "східняків" боротьба УПА не була їх боротьбою. Це ж стосується і ролі греко-католицької Церкви і багатьох інших моментів. Я песиміст, і вважаю, що спільного знаменника у цих питаннях ніколи не буде знайдено, а тому повної суспільної гармонії в нашому суспільстві також не буде - принаймні найближчих 50-100 років. І Україна в цьому відношенні не унікальна. Я не думаю, що через якийсь більш-менш тривалий проміжок часу події "чеченсько війни" будуть однаково трактуватись як в середовищі самих чеченців, так і етнічних росіян
• 21:4417.04.08 немо
• • мда, москалики нас ще й вчити будуть, як писати історію і про що. куди то всьо іде?....
• 19:1714.04.08 Провидець
• • Копирсання в історії в країні де мертвих більше, чим живих, це самогубчий спіритизм.
    Варіант напрямку: "Напилась, як мавпа", або вперед несвідомо в звіряче, або "козли"(зрадники) бодаються, готуючи своє варваринське тіло на усіх, щоб подавились.
    Поцікавтесь некросоціологією.
• 19:0414.04.08 Провидець
• • Копирсання в історії в країні де мертвих більше, чим живих, це самогубчий спіритизм.
    Варіант напрямку: "Напилась, як мавпа", або вперед несвідомо в звіряче, або "козли"(зрадниеи) бодаються, готуючи своє варваринське тіло на усіх, щоб подавились.
    Поцікавтесь некросоціологією.