Львів існує у всечассі, як і роман «Останній світ», – Крістоф Рансмайр у Львові. Фото

Травень19200817:12

«Створити образ світу завжди важко. Для мене світ –це люди, які страждають. Якщо в якихось людей проблеми вирішуються, то десь у світі вони водночас виникають. Люди, антагонізм і конфлікти між ними – це і є незмінність світу, що мене цікавить. Ця цікавість кличе мене щоразу в нові подорожі. В Україні я вже вдруге, і сприймаю Львів, архітектуру цього міста, де зібрані надбання різних поколінь, як щось, що існує в-поза часовості чи всечассі», - зінався австрійський письменник Крістоф Рансмайр під час перебування у Львові на запрошення Німецької академії мови та красного письменства.

Враженням від Львова, як від подорожі у просторі й часі, Крістоф Рансмайр поділився на прес-конференції, а також перед слухачами його нової аудіоверсії роману «Останній світ». Українську версію на сцені Львівської філармонії озвучив перекладач цього роману Олекса Логвиненко. Вибір фрагментів роману здійснив сам автор, він же вніс до публікованого тексту і деякі корективи, щоб забезпечити слухачам цілісність сприйняття. Буквально напередодні виступу Олексі Логвиненкові довелося перекладати ці доповнення до опублікованого 1992 року в журналі «Всесвіт» та 1994 року окремою книжкою у видавництві «Основи» роману Крістофа Рансмайра «Останій світ». Як пожартував Олекса Логвиненко, читав він із особливим хвилюванням, бо на відміну від Рансмайра, який рідко читає свої твори, а тим більше в Україні, перекладачі читають їх іще рідше. На велике щастя для шанувальників постмодерного роману Райнсмайра, Олекса Логвиненко захопив із собою примірники із «основівського» накладу «Останнього світу», тож щасливці мали змогу отримати автографи як автора, так і перекладача.

«Із роману я вибрав фрагменти про рішення Публія Овідія Назона перестати писати. Йдеться про той момент, коли цьому поету, засланому 8 року н.е на Почорномор’я, де він і помер приблизно14-16 року, стало важливо не писати, а промовляти, читати свій роман «Перевтілення», – пояснив Крістоф Рансмайр, справивши непересічне позитивне враження своєю манерою читання на нечисленну львівську публіку. Годі й казати, якими дивними метаморфозами видалися екстраполяції на львівське тло романних згадок про нову будівлю стадіону!

Фото: Юрко Мориквас