Професор Лариса Крушельницька відсвяткувала 80-річчя. Серед подарунків – почесна грамота від Кабміну. Фото

Червень05200814:43

Учора, 4 червня, у Львівській національній наукової бібліотеці імені Василя Стефаника відбулося святкування 80-річчя професора Лариси Крушельницької. На святкуванні заступник керівника Західного наукового центру Олег Зинюк вручив Крушельницькій почесну грамоту від Кабміну «за вагомі творчі досягнення у дослідженні національної спадщини України». Про це повідомив кореспондент ЗІКу.

Привітати професора Крушельницьку прийшли її родичі, друзі, серед яких відомі історики – академік Ярослав Ісаєвич (директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича) та професор Ярослав Дашкевич (завідувач кафедри сходознавства Львівського національного університету імені Івана Франка). Обоє подарували Крушельницькій книги, Дашкевич згадав давнє прізвисько і назвав іменинницю «Ларуня». Водночас Ісаєвич розповів про історію князівського села Крушельниці й великий рід Крушельницьких, який «на відміну від церковного роду Левицьких, не розпорошився».

Окрім них Крушельницьку привітали начальник управління освіти Львівської ОДА Павло Хобзей, директор Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника Мирослав Романюк та інші гості.

Довідка ЗІКу.

Археолог, бібліотекознавець, доктор історичних наук, професор Лариса Крушельницька народилася 5 квітня 1928 в містечку Стрий, що на Львівщині.

З 1930 року проживала з родичами у Львові. 1934 року з батьками переїхала до Харкова, а після знищення родини Крушельницьких 1937 повернулася до Львова. 1943 р. виїхала з окупованого Львова до Відня, а потім до Штутгарту, де навчалась у художній Академії. Зовсім юною Лариса Іванівна пізнала страхіття рабської праці на алюмінієвому заводі у фашистській Німеччині.

З 1945 працювала художником-реставратором в Музеї українського мистецтва і екстерном здобуває середню освіту. З 1947 - художник-реставратор у Львівському відділі Інституту археології, заочно вчиться на історичному факультеті Львівського державного університету.

У вересні 1947 р. Л.Крушельницька працювала в Інституті суспільних наук АН УРСР. 1974 року захистила кандидатську дисертацію на тему «Племена Верхнього Подністров'я і Західної Волині в ранньозалізний час», а 1991 — докторську на тему «Північно-східне Закарпаття в епоху пізньої бронзи і раннього заліза».

Лариса Іванівна Крушельницька — єдина в світі жінка-археолог, яка організувала і успішно провела понад 50 археологічних експедицій, підсумком яких стали 206 наукових досліджень, з яких понад 170 опубліковані — у тому числі 8 монографій. Вона відкрила і дослідила близько 60 пам'яток минувшини, що принесли їй визнання як в Україні, так і за кордоном. Наукові інтереси Л.І.Крушельницької охоплюють широке коло проблем археології бронзового і ранньозалізного віку Центральної та Східної Європи. Широкомасштабні дослідження пам'яток цього періоду вперше проведені на території Північно-Східного Прикарпаття і Західної Волині збагатили археологічну науку численними новими джерелами. Вона вперше провела розкопки в гірських районах Карпат, де виділила низку виробничих осередків соляного виробництва, масштаб якого мав у стародавні часи велике економічне значення.

Визначним внеском Крушельницької є обґрунтування феномену розвитку земель Прикарпаття і Волині, як контактної зони і периферійної території щодо етнокультурних масивів Східної та Центральної Європи. Концептуально важливе наукове значення мають дослідження Л.І.Крушельницької на території Середнього Приддністров'я і виділення нею Непоротівської групи пам'яток, яка репрезентує західні окраїни Чорноліської культури. Широкого міжнародного резонансу набули не тільки археологічні дослідження Лариси Іванівни, а й спогади, публіцистика, діяльність на посаді директора ЛНБ ім. В.Стефаника. Її спогади і публіцистика нікого не залишають байдужим, бо покликані до життя не тільки невтихаючим болем душі, неприйняттям кривавої політики тоталітаризму, але і гострою пересторогою для майбутніх поколінь.

У жовтні 1991 p. Лариса Крушельницька очолила Львівську Наукову Бібліотеку ім. В.Стефаника НАН України. Як керівник вона зуміла зберегти колектив у нелегкий час фінансових негараздів, відсутності коштів для придбання нової літератури. З того часу на півмільйона збільшився обсяг фондів бібліотеки, який сьогодні становить близько семи мільйонів одиниць збереження, вперше частково здійснено ремонтно-реставраційні роботи у чотирьох корпусах.

Під керівництвом та за безпосередньої участі Лариси Іванівни у бібліотеці ім. Стефаника розгорнуто активну роботу науковців бібліотеки над темами, що пов'язані зі створенням національної бібліографії, дослідженням проблем бібліотекознавства, книгознавства та історії періодики; здійснюється науково-бібліографічне опрацювання і розкриття рідкісних фондів, колекцій та збірок.

Зараз Л.Крушельницька є почесним директором ЛНБ ім. В.Стефаника. Вона є головою археологічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка, членом наукового товариства «Український історик» (США), членом Львівської організації ЮНЕСКО.

Фото: Юрко Мориквас