...
RSS Експорт


П'ятниця, 05 Грудня 2008
0658


Яценюкові байки про правильний крават, орган для думання і цвях у….

Червень13200811:36

Арсеній Яценюк
Завтра, 14 червня, у Львові казочку про мед читатиме дітям дружина трипільського пасічника, а вчора байки травив його колега по головній медозбірні країни – Національному банку - актуальний спікер Арсеній Яценюк. Журналіст ЗІКу також мед-пиво цих просторікувань пив, і по бороді йому текло, а що на пам’ять попало, то він вам і переказав.

Було це того дня, коли над Львовом висіла хмара із бубликів, а світлофори працювали через один: хто помаранчею мигав, а хто червоно-зеленим, хоч корки авт на поямкованих дорогах утворювалися справно, як на щодень, і нікого із владців за то сором не заливав перед високим гостем, який собі думав, що то так і має туткай бути, тим паче, коли голова облради ходить із крайкою, зав’язаною на шиї краватковим гудзом!

Гість прибув із гостинцями – автографами, що їх він безкоштовно роздавав на власній книжці «Банківська таємниця часів помаранчевої революції», яку репрезентував у Інституті банківської справи на зустрічі із буцімто студентами. Вартувало б навести в цьому абзаці фото аудиторії, щоб нарід український втішився, роздивляючись як виглядають студенти і до якої вікової категорії належать! Тих троє, сподіваюся, справжніх студіків, що ретельно зубрили писані на бомажках запитання спікеру, заки той виімпровізовував короткий ввідний курс до свого бестселера, дуже вже виділялися своєю нечисленністю з-поміж викладацького складу різних фінансових вишів та директури львівських банків.

Голос спікера і його екранне зображення вилітали із залу в подвір’я і контрапунктно фонили, від чого на стіні актового залу розбивалися на фрагменти декоративні керамічно-міфічні чи то рай-птахи, чи серафими із личками, підозріло схожими на портрет залітної столичної птиці, що співала з трибуни Сирином і Гамаюном водночас.

Ой же й співала! І не варто питати, по кому той поспів. Бо він за нами всіма. А насамперед – за Інститутом банківською справи, якому світить у візіях Яценюка злитися із усіма подібними йому українськими вишам в одне ціле і стати філією єдиного унітарного навчального закладу, який би сіяв Україною «розумне, добре, вічне» про фінанси.

Мальовнича картина в освіті: «Вам сказати свою позицію відверто? – У нас повний бардак у відомчій освіті. Повний! На посаді міністра економіки я підписав постанову про передачу всіх вузів до міністерства освіти України. Там є тільки одна проблема: міністерство освіти не має відповідних підрозділів, щоб взяти на себе науково-методичне забезпечення і організаційне забезпечення діяльності цих вузів. Ми випускаємо дітей, прикриваючи червоними дипломами пусті голови. А мусить бути боротьба нових ідей, які формуються тільки з одного місця… це з голови. І освіта, і те що стосується вас, є самими основним генератором формування таких ідей. Незалежне тестування не впливає на якість знань. Це дуже великий позитив, тільки це не вирішує проблем. До сьогоднішнього дня немає системних дій у реформі освіти. Немає реальної державної програми реформування освітньої системи. Що стосується наукової, інтелектуальної складової, то дуже важливо, щоб еліта приймала не те що активну участь, а фактично писала для держави і для нації, як рухатися. Є одна ключова проблема: наукова еліта не може написати, куди рухатися. Це не функція наукової еліти. Куди рухатися, – функція великих державних діячів, а функція науковців сказати: «Хлопці, отут ідіть прямо. А тут звертаєте наліво, а тут вправо, а тут взагалі нікуди не йдете.

Що може мати вплив на інфляцію: Якщо хтось думає що зменшення інфляційних процесів викликане монетарною політикою Національного банку, то він глибоко помиляється. Воно викликана тільки одним: сезонністю. Подивіться статистику за останні 8 років: ці 4 місяці, як правило, саме суттєво уповільнюється інфляційна динаміка. Тому запровадження інфляційного традетування, передбачає цілу низку елементів: 1) Це постійний валютно-обмінний курс, але це не просто зібралося правління Національного банку і сказало 4,6 – це ручне управління валютно-обмінним курсом. 2) Це скоординовані дії з урядом по витрачанню бюджетних коштів, яких сьогодні, до речі, на рахунках Державного казначейства 20 мільярдів! 3) Це товарне покриття і товарна пропозиція, яка повинна формуватися за рахунок національного товаровиробника 4) І тільки в надзвичайних випадках, коли це вже загрожує національній безпеці і коли дійсно не вистачає товарної пропозиції по продуктам харчування, – запровадження гнучкої політики щодо імпорту тих чи інших товарів. Оцих 4 елементи можуть тоді мати вплив на інфляцію і тоді їх можна враховувати при правильному застосуванні як дійсно ключові припинення темпів інфляції. Системного підходу до антиінфляційних заходів у нас нема. Як не можна назвати антиінфляційним заходом завезення 280 тис. тонн м’яса чи встановлення імперативного торгівельного мандату у розмірі 15%. Ну, це не антиінфляційні заходи, – утримуюся від коментарів, а то скажуть, що критикую когось. Щодо системного підходу, то я вам на пальцях його сформулював. Інфляційне традетування – це є система антиінфляційних заходів, яка спрямована на досягнення відповідного результату. До нього дійдуть руки, коли заспокоїться ситуація. Мені інколи жаль наш уряд, бо він у таких надзвичайних умовах працює: зранку до ночі пожежі на флангах, – чи вони їх самі собі створюють, чи їм допомагають створити?! Як тільки ситуація перейде за виборчий процес(з кожним днем кількість днів зменшується до виборчого процесу), то точно тоді дійде й до реформ.

Позадні перспективи України: Сьогоднішня перспектива – це повернення до сторічної історії України як аграрної держави. Неможливість продати за нормальною ціною, це неможливість для виробника отримати відповідні доходи, купити нову техніку і це втрата партнерських стосунків України з іншими країнами. Ми повинні постійно бути присутніми на ринку, демонструвати, що ми постійний надійний партнер на аграрному ринку.

Інтереси національного українського капіталу: Частка іноземного капіталу в банках принесла нові технології, а з іншого боку мої очікування від присутності іноземного капіталу були дещо перевищені. Необхідно формувати національний капітал на всіх рівнях. Банківська система України повинна відображати саме інтереси національного українського капіталу.

Чия земля – того і влада: Не хочу давати жахливих оцінок, але втрата контролю над земельними ресурсами й потоками буде чітко означати втрату контролю над державою, якщо не буде 4 ключових умов: 1) нерезиденти не можуть мати власності на земельні угіддя, а тільки національний капітал; 2)обмеження власності землі в одні руки; 3) цільове використання землі; 4) створення державного земельного банку, як ключового агента на земельному ресурсному фонді – впливової установи, яка може усунути спекуляції на земельному ринку і забезпечити землю відповідним фінансовим ресурсом.

Песимістичний погляд на ймовірність реформ: Поділюся своїм спостереженням, реформ найближчим часом не буде, бо країна перебуває в передвиборчому стані. Залишилося сформулювати політичну волю. В короткостроковій перспективі це будуть непопулярні рішення, але в довгостроковій – це буде те, що укріпить фундамент української держави

Кажуть, давайте програму розвитку. Скільки тих програм подавали і кожна кілограмів на три! І колись писали ці програми, то тільки поміняли УРСР на Україну. І рухаються ці програми, тільки з іншими показниками. А треба всього лиш нову чітку програму на 50 пунктів на три сторінки і все. У нас в країні процес реформ триває 15-16 років, але активної стадії реформування не відбулося і ще півтора року не буде, бо наша країна знаходиться у постійному передвиборчому стані.

Добросусідські настанови: Національна ідея – це не тільки українська мова, не тільки частина культури. Це дуже потужна держава, яка складається з ефективної влади, з некорумпованої судової системи, сильного політичного місця між сусідами, які у нас є. У нас дуже складні сусіди. Якщо хтось думає, що це росіяни тільки, то я вас розчарую: з того боку також. Кожна сусідня держава є складним сусідом.

Читачам свого захопливого детективу: Сподіваюся, ви всі її (книжку. – ЗІК.) вже прочитали. Якщо будуть рецензії, напишіть критичні. Вона написана такою конструкцією: що робить, коли все пропало. Коли я писав, шанси на те, що ми виживемо 2004 року були мінімальні. Тому тут Божа ласка і колективу Національного банку, якому я вдячний. Буду вдячний за будь-які рецензії.

Про чужі гроші в кишені України: Те, що прийшов іноземний капітал це добре. Це принесло нові технології і конкуренцію. І таку річ, на яку мало хто зважає – безпеку для України! Якщо вкладені іноземні кошти, то іноземці дуже турбуються про ту країну.

Про незалежний орган банківського нагляду: Система банківського нагляду мусить бути за Національним банком України. Створення будь-якої державної комісії (як у нас є Держкомісія цінних паперів і фондового ринку, з регулювання фінансових ринків і т.д) не є ефективним механізмом. Якщо центральний банк піде шляхом формування незалежного органу банківського нагляду, це заб’є той гвіздок не хочу казати куди… Але це дуже негативно вплине на загальну систему банківського нагляду в Україні.

Студентові із схожою краваткою: У нас усе – система виховання, культура, середовище, яке було присутнє, – сприяло самоствердженню і ми всі хотіли чогось добитися. Це був перший випуск юридичного факультету Чернівецького сьогодні національного університету, де комуністи в 1940-их роках закрили один з найстаріших юрфаків, де, власне кажучи, було започатковано філософію права. Нам все читали кияни, бо своїх фахівців не було, практично весь «червоний корпус» читав мені і моїм колегам всі базові дисципліни. І з курсу, а було в нас 50 з гаком людей, усі чогось добилися! Хто в бізнесі, хто у владі, але немає жодної людини, яка б залишилась осторонь професії. Значить у вас правильна краватка!

Роздуми над сенсом буття і життя вічне: Якщо піду з посади, то в бізнес, і буде це такий же ефективний бізнес, як і нинішня посада. Не можна вносити у певний фетиш будь-яку державну посаду, будь-який бізнес, будь-які олігархічні схеми у цьому бізнесі. Треба навчитися себе реалізовувати як і в бізнесі, так і в культурі, так і в гуманітарному секторі, – щоб ти відчував, що ти потрібен, що тебе поважають, щоб ти знав нащо ти прийшов у цей світ і з чим ти з нього підеш. Ну ти ж не підеш з портмоне чи з трудовою книжкою, в якій написано, де ти працював! Можна по-різному відноситися до цих процесів, але головне – чітко розуміти: щоб ти поважав сам себе і щоб тебе поважали люди, з якими ти працюєш.

Чим виправдане відношення долара до євро: Ми знаємо про побудову сьогоднішньої системи валютного ринку і як він працює: є пропозиція по долару, вони заходять на нашу валютну біржу і або споживаються виключно комерційними банками, або коли пропозиція надмірна, центральний банк виходить і викуповує надлишок валюти. Коли не вистачає – центральний банки виходить з інтервенцією по долару і підтримує валютний курс. Це в нас. А ось у людей по-іншому: у людей центральний банк не виступає інтервентом, він не підтримує валютний курс, він забирається повністю з ринку і ринок самостійно визначає баланс. Тільки в людей, окрім валютного ринку, є ще фондовий, страховий, ринок цілого ряду інструментів, які присутні. А у нас крім валюти більше нічого немає. Тому запровадження класичної «плаваючої» моделі по валютному курсу обов’язково повинно супроводжуватися формуванням цілісної фінансової системи.

Індекс Макдональдс, або що на гривню?: Щодо курсу долара: пригадую, Володимир Семенович (Стельмах. – ЗІК.) любив такий «індекс Макдональдса» – скільки на гривню можна купити макдональдсів. Не думаю, що ним можна визначити валютний курс. Другий підхід: порівняльна купівельна спроможність (я його називаю «макдональдс плюс»), тобто, що ще можна закупити на ту чи іншу валюту, туди входять продукти харчування, комунально-житлові послуги і т.д. Були такі дослідження МВФ, датовані 2002-04 рр., але курс – це не предмет фіксації. Курс – це предмет відображення ситуації на ринку. Крапка! Тому говорити сьогодні про будь-які розрахунки курсу є абсурдом. Повним абсурдом! Можливо, сьогодні долар повинен був би коштувати не 1,56, а 1,3, тому треба орієнтуватися по ринку, а не по фіксованим речам, які комусь там приходять в голову.

Чи потрібен закон про меценатство, коли є закон про благодійні фонди? Відбулася зміна менталітету в дуже багатьох людей. Зараз є ознакою доброго тону, якщо ти є людиною, яка має велику кількість мільйонів, ти спонсоруєш національну картинну галерею, дитячий будинок, будь-який культурний захід. Не хочу називати прізвища, а то скажуть, що я їх лобіюю, але є багато людей які мали свою історію і зовсім інші погляди, але дуже важливо, що за останній час великий бізнес зрозумів свою суспільну, соціальну відповідальність перед Україною і суспільством. Це важливіше за закон.

Про історію і святкування національних дат: Видатний народний депутат Володимир Яворівський вніс постанову про відзначення всіх важливих дат, і не дивлячись на активний супротив однієї малої фракції, проголосували цю постанову. Тому, якщо є ще конкретні пропозиції, що ще треба відсвяткувати, скажіть. Але вибачте, може я скажу непопулярну річ: я живу дуже багато історією й минулим, але я хочу жити майбутнім. Не можна стільки дивитися назад. Ззаду там, може, було багато біди. І зараз вам ніхто не скаже, що позаду, бо в кожного своя правда. Тому давайте думати не тільки про минуле. Ми повинні минуле з усіма почестями й історичними оцінками відзначити, але мене, як це не парадоксально звучить, зараз турбує майбутнє, а не минуле.

П’ята графа – совєтам!: Я вважаю, що відкриті списки можуть вирішити проблему, але я проти того, щоб при цьому бралася до уваги національність кандидата в депутати. Це совєти мали п’яту графу в паспорті, у них там «всє билі по національності, по номерам, кто где за кєм прікрєпльон». Це не для демократичної держави. Я глибоко шаную всі національності, але за національною ознакою обирати парламент – я не прихильник цього.

Роздрукувати Записала Юлія Достоєвська


Коментарі

  • 17:2126.06.08 Гатило
    • До чого ж бридко читати в ЗІКу "...дружина трипільського пасічника..." Це ви про дружину Президента України? Для кого цей сайт пише? Для наглої москалоти, яка піддає остракізму все українське? Для п"ятої колони? Гидко, особа, яка ховається за "Юлією Достоєвською" живе серед нас, мабуть у Львові. Та підпишіться вже справжнім ім"ям! Нарід повинен знати своїх героїв!
      До речі, Йулєчка Дастаєвская, це по якій бороді вам мед-пиво текло? Адже, як писав Дж. Чосер "...адже в жінок немає бороди". Чи може, ся ужрали, як ваші брати-кацапи до цапового визгу, аж бородою "жралі" мйод-піва?
  • 13:0725.06.08 Миркові
    • Та де там той розум - звичайна посередність. Але те, що "мирко" та інші гречкосії вважають цю посередність - "розумом" свідчить лише про одне - про ту глибоку дупу, де ми всі знаходимось.
  • 19:0016.06.08 Що за брєд!
    • І воно - молода надія нації! Знову готують нам чергового "рятівника" - знали вже Кучму, Марчука, Ющенка, Тимошенко, а тепер от те от. Водять перед убогим людом ляльок, розвозять по "регіонам", показують, хвалаять, а ви гречкосії вірте і вуха розвішуйте. А вистачило б, якби розум мали, фізіогноміки, аби здогадатися звідки у цього "молодого і перспективного" ноги ростуть.
  • 16:3715.06.08 Мирко
    • Так наче самі не знаєте... Але хіба Україні не потрібні розуми, нехай і 5-графні?
  • 18:4813.06.08 Ведмідь Балу
    • Чого це людина так боїться засвітити свою національність?
Завантаження...

PLAY Интересное видео

Загрузка...

Новини

Завантаження...
Завантаження...

Фоторепортаж