У Львові влада реагує на крадіжки бронзових пам’ятників як мокре горить

Липень01200815:06

Бронзовий пам’ятник лемківському художнику-примітивісту Никифору (Єпифанію Дровняку), встановлений з ініціативи німецького мецената Михайла Марковича на кошти з виставок львівських живописців в Європі за проектом скульптора Сергія Олешка та архітектора Михайла Ягольника, зазнав наруги від рук невідомих вандалів іще взимку (зник бронзовий аркуш із малюком трьох веж. - ЗІК.), але влада стурбувалася викраденням елемента цього пам’ятника тільки після неодноразового звертання журналістів. Однак надто повільне реагування владних органів на факти вандалізму показує, наскільки байдужими є міські чиновники до подарованих Львову пам’ятників.

У Дрогобичі, коли пропала пам’ятна таблиця на місці загибелі Бруно Шульца, завдяки оперативним діям громадськості, ЗМІ, влади та правоохоронців викрадене (щоправда, в понівеченому стані) було знайдено наступного дня. Більше того, було затримано зловмисника під час намагання здати шматки бронзової таблиці до пункту приймання металобрухту. У Львові викрадені елементи бронзових пам’ятників не мають шансів так швидко повернутися на місце, бо влада виявляє зволікання щодо їхнього розшуку. Показовим у цьому є приклад із пам’ятником Никифору, встановленим у сквері біля церкви Пресвятої Євхаристії (колишній Домініканський собор).

За словами скульптора Сергія Олешка, перед Новим роком із пам’ятника зник бронзовий аркуш із малюком трьох веж, – про це одразу довідався голова оргкомітету із встановлення пам’ятника Борис Возницький та меценат Михайло Маркович.

«Ми також сказали про це Василю Михайловичу Косіву. Я вже колись мав досвід звертання по кримінальних ситуаціях у міліцію. Сумніваюсь, що вона щось би знайшла, бо ту табличку давно вже, мабуть, переплавили. Ідея пам’ятника була такою, щоб він був наближеним до глядача. Однак передбачити, що його так натиратимуть туристи, ми як автори не могли. Я взагалі не знаю, як до цього ставитися: з одного боку, добре, що вони звертають увагу на цей пам’ятник, а з іншої – неприємно, що вони так із ним поводяться, бо це ж не є якийсь там «Мішка на Сєвєрє», щоб його обмацувати. Біда у всьому – скромність і бідність. Якби було більше фінансування, пам’ятник виглядав би більш офіційно із іншим постаментом, бо та каменюка, на який сидить бронзовий Никифор – ситуаційна. Усе було зроблено на грані можливості. Думаю, що крадіжці сприяло погане освітлення скверу. Там давно обіцяли встановити підсвітку, але освітили тільки собор, а пам’ятник так і не освітили. Загалом, коли б місто профінансувало це, я відтворив би втрачений елемент пам’ятника і зробив його міцнішим, так щоб уже ніхто не зміг його відірвати», – сказав Сергій Олешко.

На запитання, чому, знаючи про крадіжку аркуша з малюнком від пам’ятника Никифору, міська влада не зробила жодних кроків до розшуку викраденого, начальник управління культури і туризму Львівської міськради Андрій Сидор місяць тому заявив: «Управління, безумовно, знало про зникнення елемента із пам’ятника Никифору. Але управління не є правоохоронним органом тому шукати зниклі речі не входить у нашу компетенцію за положенням про управління та його функціональні обов’язки. Безумовно, ми засмутилися. Пам’ятник Никифору, крім того, що він є подякою цій людині, він став серйозним туристичним об’єктом. Не можу сказати, що завжди він є позитивним туристичним об’єктом, коли його хапають за руки чи труть ніс. Але тим не менше, це туристичний об’єкт, який приваблює туристів… Ми будемо зв’язуватися із правоохоронними органами. Фінансувати відтворення ми не можемо, бо цього не закладено в бюджет. Гроші, пов’язані із пам’ятниками, перебувають у віданні управління капітального будівництва. Навіть пам’ятник Шухевичу, який мають ставити в Білогорщі не є в нашій компетенції».

Пообіцявши журналісту ЗІКу поінформувати міліцію про крадіжку, Андрій Сидор не поквапився зробити цього одразу. Однак на початку минулого тижня запевнив, що той сигнал вже пішов.

Заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів у коментарі ЗІКу заявив, що про зникнення фрагменту пам’ятника Никифору він довідався тільки …у понеділок 23 червня з усного повідомлення працівників прес-служби. «До того я був у відрядженні, автор пам’ятника якого я добре знаю, нічого не говорив мені про зникнення якогось елементу. До речі, ми з ним говорили минулого понеділка, але він нічого не згадував. Наскільки я розумію, то управління культури займалося цим у першу чергу. Було подання від управління культури і від районної адміністрації. Але про це з’ясовуйте безпосередньо у них. Я можу сказати тільки, що переважно лист із зверненням іде в районний відділ міліції. Але управління культури звернулося до керівництва міліції – до пана Цікала (полковник Ігор Цікало – начальник Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області. – ЗІК.)», – сказав Василь Косів.

На жаль, до Галицького райвідділу, працівники якого мали б провадити пошукові роботи й дізнання, інформація про звернення від міських керівників культури не надходила. Принаймні, минулого тижня начальник цього райвідділу Станіслав Броневицький у розмові із кореспондентом ЗІКу сказав, що такого звернення він іще не бачив.

Та й не міг. Бо голова Галицької райадміністрації Ірина Маруняк сьогодні,1 липня, пояснила, що тільки минулого четверга дала вказівку підготувати лист до міліції: «Лист із поданням до міліції готують наші служби. Однак цей пам’ятник, як і інші, не є ще на балансі Галицької райадміністрації, але ми біля нього прибираємо й тому скерували прохання передати нам на баланс пам’ятники для обслуговування», – сказала Ірина Маруняк.

Узагальнюючи ситуацію, Василь Косів підсумував: «Наші дії – це звернення до міліції. Міліція провадить оперативні дії, пошук, розслідування. Ми маємо в цьому досвід позитивних і негативних прикладів. Хоч переважно негативних. Ми сподіваємося до останнього, що втрачене буде знайдено. Хоч, коли було викрадено бронзові елементи пам’ятної дошки, яка переходить на бруківку на початку вул. Саксаганського, ми звернулися до міліції, але до цього часу вона нічого не знайшла. І багато інших елементів від пам’ятників «Просвіті», на Пагорбі Слави тощо. Після того, як минає певний час і викрадене не знаходиться, ці речі відновлюють. Але не на кошти резервного фонду. Якщо цього об’єкта нема закладеного окремою статтею бюджету, то грошей на нього цього року не передбачені. Але при перегляді бюджету у вересні гроші можна додати. Або ж є й інший варіант – звертання до меценатів, підприємців, які працюють в районі. Галицька райадміністрація активно співпрацює із власниками кафе й ресторанів, і вони долучаються до допомоги. Наскільки я орієнтуюсь, сума на відновлення бронзового аркуша з малюнком Никифора потрібна невелика. Якщо ж меценати не зголосяться, тоді виділятимемо кошти з бюджету», – запевнив Василь Косів. Його б вустами та мед пити…

• 17:1804.07.08 Фонди
• • У тих, де книжки - на комісії.
• 10:5204.07.08 турист
• • отже, цей альбом уже є у львівських книгарнях?
• 12:1003.07.08 Фонди
• • До цензури: Чому ви стерли прізвище поважаного львівського живописця і депутата міськарди Віктора Макаровича М О С К А Л Ю К А?!! Чим він вам недогодив?!!!
• 12:0803.07.08 Фонди -туристу
• • У польських музеях. Є дещо й у фондах Національного музею у Львові й етнографічного, але здебільша у збірках приватних колекціонерів:) . Зокрема у спадкоємців колекції Романа Турина, який відкрив світові Никифора. До речі, згаданий у статті лікар з Німеччини Михайло Маркович не тільки придбав малюнки Никифора собі до колекції, а й видав альбом із їхніми репродукціями, - над виходом цього видання працювали депутат ЛМР Віктор [***]к та мистецтвозавець Олесь Нога зі Львова.
• 11:3203.07.08 турист
• • а де можна оглянути твори цього відомого лемківського художника-примітивіста Никифора
• 08:2002.07.08 криничанка
• • причиною "надто повільного реагування" є відсутність в організмі необхідних елементів , йоду хоча б.Кава мало допомагає. Апатія, хронічна сонливість, проживання день-до-вечора, швидше-б-вихідні - характерні прояви львівського стилю.
    А пам"ятники? Архітектура? Дивно що на них взагалі реагують.
    Згадайте який жах було вчинено з надгробним пам"ятником Богдану-Ігору Антоничу на Янівському цвинтарі! І що? Когось покарано?Пам"ять, національна амбіція, гордість - мотиви які не передбачені бюрократами
• 20:2501.07.08 гуляємо!
• • День архітектури України відзначається щорічно 1 липня у Всесвітній день архітектури