...
RSS Експорт


П'ятниця, 21 Листопада 2008
0853


Тіні забутих губернаторів

Липень10200813:30

Тіні забутих губернаторів
До активного політичного життя Чернівецької області у червні 2008 року відразу повернулися два екс-губернатори: керівник виконавчої влади регіону у 1998-2003 роках Теофіл Бауер і його наступник – голова ОДА у 2003-січні 2005 року Михайло Романів.

Теофіл Бауер на обласній конференції 28 червня очолив облорганізацію політичного проекту Балоги - партії «Єдиний центр». Вибори відбувалися на безальтернативній основі. Як центральне керівництво партії сказало, так і зробили – 171 голос "за" Бауера, 1 – утримався. Команду сформували тут же на місці – її ядро склали колишні заступники Бауера в облдержадміністрації: з гуманітарних питань - Василь Мельник та з питань агропромислового комплексу - Микола Шевчук. До компанії партійних заступників запросили й підприємця Іллю Хочь, який у часи губернаторства Бауера займався відновленням роботи Берегометського деревообробного комбінату. Виконавчу роботу «повісили» на колишнього "нашоукраїнця" і кандидата в мери Чернівців на виборах 2006 року Михайла Сеничака. Серед більш-менш відомих фігур місцевого управлінського і політичного бомонду на конференції «Єдиного центру» були помічені і увійшли до складу ради облорганізації депутат обласної ради від НСНУ, колишній начальник обласного управління охорони здоров’я Святослав Малиш, головний лікар Глибоцької центральної районної лікарні, давній активіст НДП Іван Шкробанець, директор Буденецького заводу мінеральних вод Василь Веклич.

Як для партії, яка має гарантувати Президенту Ющенку голоси буковинців для обрання на другий термін, то такого кадрового потенціалу замало. Його просто ніхто з конкурентів не буде сприймати всерйоз (та й загальна чисельність активістів «ЄЦ» на Буковині поки що шкутильгає на обидві ноги – станом на 28 червня їх нараховується аж 219). Втім, поки що безробітний Теофіл Бауер (з посади голови правління Аграрного фонду України він звільнився у 2007 році) оптимізму не втрачає. За його словами, про використання адмінресурсу при розбудові партії не може навіть йтися (та й звідкіля йому, наразі взятися. - Авт.). Теофіл Йозефович переконує, що черга з авторитетних і відомих людей Буковини уже готова стати під знамена «Єдиного центру». Проте прізвищ не назвав. Як заявив Бауер на прес-конференції, завдання з формування місцевих осередків в області буде виконано найближчим часом.

Навіть більше. Схильний до максималізму Теофіл Йозефович пообіцяв посилити вплив «Єдиного центру» в Чернівецькій облраді. На практиці це може означати, що від фракції НСНУ і від фракції Блоку Литвина відірвуть декілька осіб, якій й сформують групу «Єдиного центру». Четверо претендентів в облраді на це вже є: сам Бауер, його заступник у «ЄЦ» Василь Мельник (Блок Литвина) та члени ради облорганізації «ЄЦ» Святослав Малиш і Михайло Сеничак (обидва НСНУ). Якщо ж дуже добре «поритися» у депутатських рядах, то таких можна назбирати осіб з десять. А це вже достатньо, щоби інші не дрімали, зокрема й давній опонент Т. Бауера, нинішній "бютівський" активіст, голова облради Іван Шилепницький. І очевидно, що саме проти БЮТ місцеві активісти «Єдиного центру» на чолі з Бауером і спрямують свою політичну роботу. Тим більше, що так як знає буковинських лідерів БЮТ Теофіл Йозефович, їх не знає ніхто, мабуть навіть і вони самі.

Що ж до екс-губернатора Михайла Романіва, нинішнього начальника обласного управління Пенсійного фонду України, то він вибрав собі (чи вона вибрала його. - Авт.) більш скромну політичну силу – Народну партію, що є основою Блоку Литвина. Здобутки цієї політичної сили у Чернівецькій області незначні – фракція в облраді та декілька фракцій в районних радах. Багато авторитетних бажаючих очолювати цю політичну силу в регіоні теж не було - після того як колишній нардеп і головний спонсор облорганізації НПУ киянин Геннадій Станецький попросив звільнити його від партійного тягаря у віддаленому регіоні. Вже на конференції, де Михайла Романіва обирали лідером, було помічено низку відомих в краї підприємців та управлінців, яких раніше в лавах народників не було.

Першим політичним кроком Романіва стало об’єднання в обласній раді депутатських груп Громадянського блоку «Пора» (депутатом облради від цієї структури є Романів) і частини групи депутатів від Блоку Литвина. Це певною мірою посилює його позиції в депутатському корпусі обласної ради. Другим – поїздка в село Вашківці Сокирянського району, де вже кілька років триває конфлікт між групою місцевих селян і орендарями землі з сусідньої Хмельницької області. Як повідомляє прес-служба обласного осередку НПУ, Романіву вдалося «переконати» колишніх роботодавців погасити заборгованість із сплати страхових внесків, що дасть можливість селянам зарахувати кілька років страхового стажу до пенсій. Михайло Романів також зустрівся з трудовим колективом комунального Чернівецького тролейбусно-автобусного управління, де триває реорганізація. Він пообіцяв забезпечити юридичний супровід цього процесу, аби всі права працівників були дотримані. Так що поєднання посади начальника облуправління Пенсійного фонду і партійного лідера вже дає певні політичні дивіденди.

Повернення екс-губернаторів до активного політичного життя на Буковині, звичайно ж, має активізувати вже аж надто спокійну ситуацію у місцевому політичному болоті. Втім, щоби стати самостійними гравцями у політичному житті Буковини обом, як мінімум, треба або самостійно створити більшість у майбутній обласній раді, або здобути там більшість за допомогою союзників і лояльних політичних груп. Тоді чи то Бауер, чи Романів стали би самодостатніми політичними фігурами, яка потрясала б основи будь-якої губернаторської влади. А у випадку введення прямих виборів керівників регіонів, могла б закріпити своє реальне політичне лідерство голосами виборців. Але, з огляду на нинішні розклади в області, – це не реально. Тому й поки що залежить повністю політичне майбутнє Теофіла Бауера від успіхів глави Секретаріату Президента Віктора Балоги, а майбутнє Михайла Романіва – від місця і ролі Народного блоку Литвина у майбутніх парламентських проурядових чи пропрезидентських коаліціях. Якщо Балозі таки вдасться успішно розіграти карту другого пришестя Ющенка на президентство, а Бауер при цьому залишиться вірним соратником закарпатського кризового менеджера і зламає ситуацію на виборах в області на користь Ющенка, а не БЮТ, то його повернення на губернаторську посаду буде лише справою техніки (втім, не виключено, що на цій посаді Бауер опиниться ще до президентських виборів, щоби забезпечувати результат для Ющенка, поєднуючи адміністративну і партійну посади).

У Романіва ж ситуація більш складна, але одночасно й більш спокійна. Якщо Блоку Литвина буде забезпечено результат на парламентських виборах в області і створено фракцію в облраді, то далі усе залежатиме від того, чи матимуть Литвин у парламенті, а Романів в облраді так звану «золоту акцію». Якщо вона буде, то гарантуватиме Романіву або повернення на губернаторську посаду (якщо домовляться у Києві), або закріплення на позиціях голови облради (якщо домовляться у Чернівцях). Якщо ж ні? То до наступних виборів доведеться чекати. Або до чергового переформатування влади «по-візантійськи» - Президент посвариться з Прем’єром, розпадеться коаліція, звільнять губернатора, чи депутати облради з правлячого угруповання поб’ються між собою.

Роздрукувати Олександр Мостіпака,для Західної інформаційної корпорації


Коментарі

Коментарі для даної статті відсутні
Завантаження...

PLAY Интересное видео

Загрузка...

Новини

Завантаження...
Завантаження...

Фоторепортаж