У Тернопільському держархіві відкрилася виставка, присвячена Кирилу Студинському
Жовтень02200815:00
У державному архіві Тернопільської області відкрилася виставка, присвячена 140 річниці від дня народження академіка Кирила Студинського. Експонати, представлені на виставці, дають змогу ознайомитися з окремими науковими працями відомого земляка, оцінкою значного творчого доробку дослідниками його творчості тощо. Про це повідомив 2 жовтня ЗІК.Кирило Студинський – уродженець Тернопільщини. Він є автором понад 500 праць. Серед них чимало робіт, присвячених громадському єднанню видатних діячів Західної і Наддніпрянської України, праці з дослідження українсько-польських та українсько-чеських літературних зв’язків.
Сферою особливих зацікавлень дослідника було давнє українське письменство і, передусім, оригінальна література ХУІ-ХУП століть. Досить відомі такі праці: “Пересторога, руський пам’ятник початку ХУП віка”, “Іван Вишенський”, “Панегірик…, посвячений Петрові Могилі в р.1633” та інші.
Академік Кирило Студинський залишив також праці “Генеза поетичних творів М.Шашкевича”, “Козацтво й гайдамаччина в “Енеїді” Котляревського” тощо.
Особливе значення у його творчості мали шевченкознавчі студії, у яких показано вплив поезії Тараса Шевченка на культурно-освітнє життя західноукраїнських земель.
Довідка ЗІКу.
Кирило Студинський народився 4 жовтня 1868 року на Галицькому Поділлі - у селі Кип’ячці Тернопільського повіту (нині Тернопільський район). Його батько був місцевим священиком. Мати Вікторія – донькою відомого політика і письменника о. Степана Качали.
Навчався у сільській школі, у народній школі в Тернополі. У 1878 році вступив до польської гімназії у Тернополі, брав активну участь у гімназійному хорі.
Навчався у Львівському та Віденському університетах, у 1894 році стажувався у Берлінському університеті, упродовж 1897-1899 років працював доцентом Ягеллонського університету, де викладав українську мову і літературу. З 1900 до 1919 року був доцентом, потім професором Львівського університету, дійсний член наукового товариства імені Тараса Шевченка, тривалий час очолював його філологічну секцію. У 1939 році був головою Народних зборів Західної України, які ухвалили її приєднання до СРСР.
Кирило Студинський знав шість древніх мов: санскрита, арамейську, іврит, давньослов’янську, грецьку та латинську, вільно володів російською, польською, чеською, сербо-хорватською, болгарською, німецькою, англійською, французькою, італійською та литовською мовами.
Під час Другої світової війни, при відступі радянських військ, академік був насильно вивезений НКВС зі Львова і знищений.
РоздрукуватиКоментарі
PLAY Интересное видео
Новини
02Грудня 2008
01Грудня 2008
Топ-5
- 30.11.2008«Виконроби» з Львівської міськради плюють на РНБО, нищать державне майно, саботують ремонтні роботи
- 01.12.2008Готель на вул. Вірменській-Краківській у Львові брутально втручається в історичну пам’ять, – архітектор Віра Балаж
- 02.12.2008Депутати Львівської облради б’ють на сполох: на Львівщині малувато української мови!
- 02.12.2008Знищення історико-архітектурних пам’яток у Львові набуло системного характеру, – експерти
- 01.12.2008Руслана запросила на свій луцький концерт грузинський дітей з Горі




44







zmolo.com