45Ющенко про Тимошенко: Я терпеливий, але мені набридло
Жовтень03200810:26
– Чи підтримуєте Ви можливу коаліцію у складі БЮТ, НУНС і Блоку Литвина? Якщо сьогодні (2 жовтня) до 24.00 не буде створено жодної коаліції, чи скористаєтеся Ви своїм правом розпуску парламенту чи, можливо, надасте додатковий час політичним силам для переговорів?
– Дякую за цікаве та актуальне питання, я спробую дати оцінку Президента тим подіям, які тепер відбуваються у парламенті. Ці події не є лінійними. І з погляду журналіста, і з погляду громадянина вони потребують ретельного підходу. Нам треба розібратися, чому ми 30 днів є заручниками незрозумілих процесів.
2 вересня починається заколот у парламенті, коли один із союзників по коаліції де-факто виходить із неї, сідає з комуністами, формує порядок денний протягом усіх цих 30 днів, приймає антиконституційні закони, з якими жартувати не можна. Потім проходить 30 днів – після того, як роман на стороні чи закінчився, чи не закінчився, але формується новий сюжет. Знаєте, якщо виник роман на стороні, то є два способи його вирішення. Перший, треба скасувати все і відновити статус кво, який був до цих подій. Поштовхом до яких були непрості дискусії – як ми відносимося до ПДЧ, і як ми відносимося до проблематики державної мови, і як ми відносимося до проблематики перебування Чорноморського флоту і низки питань, які пов’язані із землею, активами, частотами і навігацією і т. і.
Дати відповідь на те, що рішення, які були прийняті 2 вересня і далі, про які говорилося, зокрема, в заяві фракції «Нашої України», – це є неконституційні рішення. Зараз ми є свідками того, що ці рішення скасовуються. Здавалося б, повинні буть нормальні почуття, почуття задоволення від того, що відбувається. Скасований неконституційний закон про Кабінет Міністрів, який був прийнятий в поправках в редакції 2 вересня, скасовані закони про Прокуратуру, Службу безпеки, Конституційний Суд – все неконституційне скасоване. Скасовані непродумані, авантюрні політичні рішення щодо змін і доповнень про державного службовця, де мова йде про другу державну мову. Скасоване надзвичайно проблемне питання – закон про референдум (насправді закон про референдум 2 жовтня скасовано не було). Не тому, що він не потрібний, а тому, що він викликає занадто багато сьогодні ще спекуляцій, які обов’язково ще будуть з боку тої чи іншої політичної сили в парламенті. Починаючи з референдуму про НАТО, упередженого, нетактовного, некоректного, не втому плані, що він не потрібний, а в тому плані, що він сьогодні не потрібний, і закінчуючи іншими речами, які, безумовно, принесуть дестабілізацію.
Це добре, що це скасовується, але чи не виникає запитання, як легко за 30 днів можна на 180 градусів повернутися? А яка є гарантія, що через 10 днів до цих законів не буде повернуто увагу союзників у парламенті, і що ці закони знову не будуть проголосовані? Чи це не є загрозою взагалі, такий тип політичної поведінки. Як через 30 днів після того, що було вдіяно прем’єр-міністром і її партією, зокрема, в парламенті по голосуваннях неконституційного характеру, як на рівні фракцій говорити про довіру? Про завтрашній день? про коаліцію? про державні справи? про пріоритети, коли державні справи і пріоритети нації продавалися 30 днів? Знаєте, це питання не до Президента. Це питання до кожного з вас. Як такій владі можна довірять? Чи не стане це предметом – торгівля державним пріоритетом – через 10 днів у новому ракурсі? Другими словами, що є цінностями? Що є цінностями, довкола яких ти формулюєш свої принципи? Частина журналістів, частина газет писали, що умови, які поставила «Наша Україна», це є умови ультиматумів. Це глибока неправда. Тому що я спілкуючись із фракцією, сказав одне: вас зможуть зрозуміти тільки в одному випадку, коли у вас будуть ясні принципи, навколо яких ви будете формулювати свою сьогоднішню політику і вимоги по своїй поведінці завтра. Ми на другу поведінку просто не здатні. Це не є умови. Це наші принципи, навколо яких ми можемо творить або партнерство, або переходити в різні політичні сили.
І третій раз хочу підкреслити. Не про умови йде мова. Проблема сьогоднішньої коаліції в тому, що ті принципи, які закладені, самий дух коаліційної угоди, для прем’єр-міністра був дешевшим, ніж той папір, на якому ця угода була написана. Це політичне шарлатанство, знаєте, коли кожний день ти чекаєш, що за спиною, за коаліцією утвориться новий союз чи то з комуністами, нові прожекти будуть, чи то з іншою стороною. А потім будуть говорить про українські інтереси, надівати українські сорочки, їхати до Львова, віче проводити і т.д. Знаєте, це набридло, це набридло, нації потрібен спокій, в нації повинна буть відновлена довіра, а це приклад, в першу чергу, з довіри у верхніх ешелонах влади, з довіри між політичними партнерами, з довіри в рамках коаліції.
Коаліція проіснувала 9 місяців. Для того, щоб зреалізувати коаліційну угоду треба зреалізувати, приблизно, 245 законопроектів, змін і доповнень або нових законів – 245. За 9 місяців в парламент подано 41, прийнято 11. По одному закону на місяць.
А мені хотілося б, щоб уряд займався реформами. Подивіться на комунальний сектор Львова. Подивіться на комунальну дорогу, подивіться на заклади культури, медицини, освіти, подивіться на їх наповнення…Та ми мріяли роками, щоб мати такі можливості сьогодні, які є в бюджеті. У нас ніколи таких можливостей не було. 10-15 років назад ми мріяли щоб, хоча би 2% приросту в бюджеті було. Сьогодні ми маємо – 43-45 відсотків. Куди ці кошти йдуть? Який об’єкт, який проект ви запам’ятаєте з історії 2008 року? В освіті, в будь-якій сфері, в якій, скажіть, будь ласка? А бюджет виріс на 45 відсотків. На десятки мільярдів виріс бюджет. Нам цей рік залишиться в пам’яті, як рік чергового популізму, коли легким солодким способом пробується завоювати, скоріше всього, політичні симпатії людей. Дешево, за рахунок дітей, онуків, за рахунок втрачених можливостей.
Вибачте, що я, можливо, так емоційно говорю про те, що переживає парламент останні 30 днів, коаліція останні 9 місяців… Я переконаний, що можна повернутися й назад, але назад зі змінами по зобов’язаннях, по публічній поведінці, кінець-кінцем, заставить уряд працювати продуктивно. Не на кінокамеру, не на вічні шоу, а рухати націю, економіку, наші можливості в перед. Я переконаний, що в цьому є суть, якій повинен відповідати сьогоднішній уряд.
Безумовно, ні про яку заміну Голови Верховної Ради йти не може і мови. Безумовно, ті позиції, які відносяться до наших принципів як демократичної сили, вони є незмінними. Що стосується і зовнішньополітичних орієнтирів, і тих питань внутрішньої політики, які для нас є актуальними. Я не можу торгувати темами економічної стабільності країни, не-мо-жу. Ви знаєте, я мав честь представляти високі державні установи в той час, коли в Україні були самі великі виклики. І якою дорогою ціною давалися крихти стабільності, економічної. І тому ми повинні мати продуманий бюджет 2009 року, з ясними цілями, починаючи з національної освіти, з національної медицини, ми повинні осмислити особливу місію бюджету оборонного 2009 року…
Сьогодні перше питання міністра оборони: як прожить грудень 2008 року. По утриманню армії, не про підготовку йде мова, шановні журналісти, мова йде про утримання армії. Чи нам буде в грудні місяці чим кормить солдат? Я скажу, це не моя політика, я таку політику ніколи не буду підтримувати.
Чи мова йде про доступне житло. Шановні, ми один раз повинні дати радикальну відповідь. Або держава переходить до зрозумілої, ясної політики фінансування і підтримки доступного житла, житла, яке буде доступне мільйонам людей…
І багато інших питань, які сьогодні стоять на порядку денному. Скільки можна зробити, які в нас унікальні можливості. Але треба просто привчитися до роботи, професійно нею володіти і давати відповіді на самі актуальні виклики.
Тому в мене подвійні почуття, відверто хочу сказати. Безумовно, мені приємно, що сьогодні парламент скасував те, що було антиконституційне, я не хочу сказати антипрезидентське, антиконституційне. Бо все, що було зроблено з 2 по 30 число в частині цих законів – це демонтаж демократичних завоювань, це не є демократична політика. Це політика, яка всіх жахала. Бо ми відчули, що можемо повернутися назад в болото, коли стайки партійні вирішують більше, ніж інтереси 47 млн людей. І чесно скажу, це приємно сьогодні відчувати.
Але мені важко коментувати, після такої поведінки, що буде через 10 днів, через 20 днів, через 30… Тому що є такі дві дороги після таких романів на стороні: або цей роман завершується новим шлюбом і морально-етичні речі залишаються в спокої, або треба скасувати те, що протирічить нашим цілям і нашим цінностям. Те, що ми спостерігаємо зараз, це може бути початком другого варіанту. Але це початок. І я не хотів би, щоб така чутлива для всього світу тема як оцінка Грузії, щоб вона залишалася такою яловою, як вона була у позиції БЮТу і провладної коаліції. Скажіть, будь-ласка, який уряд, Заходу, Сходу, не висловився по ситуації в Грузії, хоч один уряд назвіть, який би промовчав. Український уряд промовчав. Чому? Я не кажу, яку оцінку могли б дать, оцінки можуть різні буть, але уряд не повинен мовчати, тому що це тема наших національних інтересів, тема нашого регіону, це і наша доля, а глухонімий уряд не може буть. Він може дать жорстку оцінку, посередню, зовсім слабку. Але уряд не має право мовчати, на нього орієнтується нація.
Ці та інші питання, звичайно, залишаються за дужками. Є час, хай проводять консультації, хай проводять переговорний процес. Думаю, що коли ми говоримо про трикутник «Наша Україна», БЮТ і Блок Литвина, спочатку треба добре розібратися у стосунках БЮТу і «Нашій Україні», щоб потім кликати когось третього. Тому, що проблема у союзі двох – це була проблема цінностей. Це проблема пріоритетів. Оскільки були різні погляди на пріоритети, то загальнонаціональні цінності були легко замінені на цінності однієї людини, і країна попала в лихоманку. Я не хочу, щоб це повторилося. Тому я прихильник консультацій. Я прихильник діалогу. Я терпеливий, я дав можливість, щоб політичний сили провели відповідну консультацію, переговори і могли заявити у найшвидший час про готовність формувати коаліції. Якщо такої заяви не буде зроблено, я використаю своє конституційне право, адже країна повинна увійти у 2009 рік з бюджетом, ми повинні зробити зміни необхідні до 2008 року, щоб завершити фінансовий рік.
Другими словами, країна потребує швидких оперативних рішень щодо формування виконавчої влади. Тому я попереджаю, що всі переговори, пов’язані із формуванням коаліції – нової коаліції, старої коаліції – вони повинні бути завершені в оптимальний час. Щоб ми не вийшли на кінець року без уряду, без бюджету і це могло б спонукати наступного року соціальні чи інші загострення.
РоздрукуватиКоментарі
PLAY Интересное видео
Новини
02Грудня 2008
zmolo.com
+1. Шкода тільки що далі оцінки ситуації як правило не заходить. А взагалі він мудра людина, важко не погодитись.