Литовці частували львів’ян мистецтвом та кавою із… жолудів. Борщу з раками не було

Жовтень08200811:49

Тиждень литовської культури у Львові розпочали відкриттям двох виставок у Львівській галереї мистецтв: «Бароко Литви» та «Портрети діячів Великого князівства Литовського», складену із півсотні персон вельмож із шляхетських, княжих та королівських родин, – переважно із фондових творів Львівської галереї мистецтв, де таких, за словами її директора Бориса Возницького, є аж 1200 (!), та 16 творів Львівського історичного музею.

Фотоекспозиція «Бароко Литви» знайомить із литовською архітектурою доби бароко у кольорових світлинах таких відомих литовських фотографів, як Вітаутас Балгітіс, Арунас Балтєнас, Раймонда Пакніс, Юозас Поліс та Мечисловас Сакалаускас. А виставка «Портрети діячів Великого князівства Литовського» – із образами знаті, чиї прізвища історія залишила «на слуху» до нашого часу : Сангушки, Сапєги, Радзивили, Вишневецькі, Ходкевичі, Садовські… Як зауважила культур-аташе посольства Литовської Республіки в Україні Габріеля Жеайдіте, портретованим особам вельми сподобалося б побачити сфотографовані пам’ятки, а Віталій Антонов пожартував, що серед присутніх чимало осіб нагадують йому зображених на портретах, і порадив кожному впізнавати себе з картин.

Усі ці полотна XVIII-XIX ст походять із замків у Підгірцях, Олеську, Чорткові, Олиці тощо. Колись замки славилися родинними галереями, які могли налічувати до 500 портретів родичів. Львівський історичний музей успадкував збірки Любомирських та Яна ІІІ Собеського. Однак це не тільки малярські портрети, – є на виставці й датоване XVI ст. надзвичайної краси мармурове роззолочене погруддя королеви Польщі Барбари Радзівіл (1520-1551), вдови Станіслава Гаштольда і дружини Великого князя й польського короля Зигмунда II Августа (від 1550 р.), яку тридцятилітньою отруїла мати короля італійка Бона Сфорца!

Іншим цікавим персонажем виставки у контексті литовсько-українських зв’язків, і зокрема галицької та литовської столиць, є Павло Боїм (1610-1680) – представник знатного львівського роду, чия фамільна усипальня поряд із Латинською катедрою у Львові є визначною європейською архітектурною пам’яткою. Павло Боїм уславився тим, що був бургомістром Вільнюса!

За словами куратора експозиції Тетяни Сабодаш, для того, щоб глядачі оцінили історичні експонати, над їх оновленням до виставки чимало попрацювали реставратори музею в Олеському замку та відділу реставрації Львівської галереї мистецтв під керівництвом Лариси Разинкової. Картини треба було відібрати, розчистити, закріпити. До речі, як зізнався директор Львівського історичного музею Богдан Чайковський, під час такої ґрунтовної підготовки наукові працівники самі для себе зробили чимало відкриттів: «Ми вперше поглянули на цю тему як надзвичайно перспективну в дослідженнях, вперше подали із фондів твори, які підштовхують до формулювання цікавих висновків».

Учора ж у Палаці Потоцьких у Львові відбулася іще одна атракційна імпреза в рамках Тижня литовської культури: по бароковому музикуванні ансамблю «Львівські менестрелі», який виконав українські та польські мелодії із збірок XV-XVIIст, литовський медієвіст професор Альфредас Бумблаускас, широко знаний через те, що 15 років вів телепрограми на історичну тематику, влаштував презентацію з дегустацією «Невідомі сторінки кулінарної спадщини Великого князівства Литовського». Під час цієї іронічно-дотепної лекції присутні на частуванні змогли довідатися про побут і дозвілля литовської знаті, яка боролася за проти залежності від Польщі й Росії, а також про одну із таємниць Великого князівства литовського: як Москва присвоїла собі литовську горілку. Це професор кафедри історії Вільнюського університету стверджував із посиланням на авторитет Вальтера Похльобкіна. Загалом із питомо литовських страв під час лекції можна було продегустувати чорний та білий хліб, вергуни, сир із кмином, вудженину, 75-градусну медовуху та каву із жолудів або гербату із литовських зел. Професор Бумблаускас обмовився, що шедевром литовської кухні є не стільки славнозвісні картопляні цепеліни – овальної форми зрази чи крокети з тертої бульби із додаванням вареної, а пишний литовський борщ, який має неодмінно бути із раками! Однак цього наїдку львів’янам не продемонстрували.

Нині у Львівському музеї етнографії та художнього промислу від 16.30 можна буде оглянути виставку сучасного литовського текстилю, виставку "Спадщина Великого Литовського Князівства» – у фондах Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка. Сьогодні ж розпочне роботу Міжнародна наукова конференція "Історична спадщина Великого Литовського Князівства в Україні: дослідження та збереження". А завтра у Львівському будинку органної та камерної музики в межах Шостого фестивалю давньої музики у Львові "Музика з часів Речі Посполитої" відбудеться концерт ансамблю старовинної музики "Banchetto musicale" із Вільнюса, який виконає програму Turneo Amoroso: музика і танець у Вільнюському Палаці Коханні 1625 року».