43У Львівській опері стріляли у Лію Ахеджакову
Листопад18200812:08
«Я не в первый раз в моем любимом Львове. Но за всю мою жизнь мне не было так неимоверно трудно играть, как сегодня. Беспрестанный стук дверей, звонки мобильных телефонов, разговоры и шум… Мне больно и горько. Артист на сцене очень одинок и беззащитен. В него можно стрелять, когда он на сцене. Его можно убить. Вы убивали нас сегодня тем, что происходило в зале. И очень обидно, что это все – в дорогом мне Львове. Пожалуйста, не поступайте так больше», – показавши долонями знак «Стоп!», такими словами 17 листопада перервала оплески залу після завершальної сцени вистави «Персидская сирень» народна артистка Росії, актриса московського театру «Современник» Лія Ахеджакова. Вона не взяла квітів й пішла зі сцени.Журналіст ЗІКу може засвідчити, що, й справді, такої ганьби театральний Львів ще не допускав.
У просякнутих флюїдами мистецтва стінах – на сцені Львівського національного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької велика актриса – улюблениця мільйонів ще з радянських фільмів «З легкою парою» й «Службовий роман» Лія Ахеджакова та заслужений артист Росії Міхаїл Жигалов не грали, а проживали життя у «Персидской сирени» в постановці популярного режисера Бориса Мільграма – оголивши нерви, не імітуючи, а по-справжньому переживаючи й страждаючи.
«Персидская сирень» – лише на перший погляд (для неуважних і зачерствілих) – комедія. За цією комедією така трагедія! За Пушкіним – маленька трагедія. Маленька лише з точки зору вічності. А з погляду людини смертної – найбільша. Кажуть, російський драматург Микола Коляда написав цю п’єсу на дві дійові особи саме для Лії Ахеджакової. Що за цим? Трагедії в її житті було більше, ніж комедії. Чи не трагізм чути у її словах: «Я всю жизнь бегу от этого образа доброй, придурковатой, смешной обезьянки»?
До її ювілею (цього року їй виповнилося сімдесят) про неї писали всяке, але все – обережно, з любов’ю. Усе дитинство й юність – біда, злидні, малюсінька зарплата у батьків…. Та й зараз не жирує. «Їздить на роздолбаній «шістці», живе з чоловіком-фотографом на дачі під Москвою. До слова, це її третій шлюб, заміж вона вийшла у 63 роки». Дітей у неї нема, і ця тема – табу.
«Персидская сирень» дає рідкісну нагоду «прочитати між рядками» душу Лії Ахеджакової, почути її. Рідкісну, бо велика актриса живе замкнуто й не жалує журналістів.
…Учора важко було почути, вникнути, зосередитися на тому, що відбувалося на сцені. У залі сиділа геть не театральна публіка: тут з нагоди 10-річчя співпраці фабрики «Світоч» та компанії «Нестле» зібрали усіх працівників «Світоча». «Цьому б народу бум-цик-цик", – чулися роздратовані та розстроєні голоси глядачів, які прийшли не на «забаву», а «на Лію Ахеджакову».
Перед спектаклем півтори години були «розкуті» урочистості у фойє і у Дзеркальній залі театру: святочному люду щедро, тацями подавали шампанське. Воно било в голову, от і завершилося усе на спектаклі ганебною відрижкою. То там, то тут «співали» мобільники. Якийсь дядько, ані грама не комплексуючи, розтлумачував комусь по мобілці, якого біса він робить в Опері. Кобіті у першому ряді теж вперто дзвонили, і вона п’ять хвилин копирсалася у сумці у пошуках телефону. Двері лож безперестанку грюкали: нарід тусувався туди-сюди, як у сільському клубі. Тітоньки у ложах, не прикриваючи писків, реготали з якихось фраз на сцені, сприймаючи усе, як клоунаду (а насправді хотілося плакати). У проходах в партері не припинялося швендяння.
І от результат: ганьба, велика ганьба.
Тих, кого після вистави розривав сором і хто хотів вибачитися перед акторами, охорона не пустила до Лії Ахеджакової у гримерну: актриса не хотіла, щоб бачили її сльози. Але ми хочемо, щоб вона знала: театральний Львів просить у неї й у Міхаіла Жигалова пробачення й низько вклоняється їм за їхній талант і мистецтво!
Сьогодні у Львівській опері знову «Персидская сирень». Але вже не «на халяву» для тих, кому театр «на фіг» потрібен, а за 400 грн за місце хороше у партері і 150 грн – на другому балконі. Але це ж для «понтовиків»! Бо шанувальники театру знову «пролітають»: вони не мають таких грошей. Єдине вселяє надію: може, той, хто викладе свої кровні 400 грн за квиток, хоч мобілку відключить, щоб щось побачити і почути на ці грубі гроші?
Коментарі
Топ-5
- 17.03.2010Нового учасника на «Євробачення» оберуть цієї суботи
- 15.03.2010Лазарович може «пролетіти» над «Євробаченням»
- 16.03.2010Колесніков у Львові пояснив, що йому російською – швидше
- 16.03.2010Задоволений Богдан Ступка запросив Віктора Януковича до театру
- 16.03.2010Лазарович поїде на «Євробачення» за будь-яку ціну
zmolo.com
ось наочний приклад суто "патріотичного" сприйняття великої події.Андрію, тебе ніхто не змушує жити з "рускімі"-хто тобі заважає вивчити рідну мову та нормально та ГРАМОТНО нею спілкуватись? Теж "руські"? За радянських часів українську вивчали на Україні практично у всіх школах - я знаю мову з тих часів...А ти її коли вчив - у сучасній українській школі? Так тоді хто ж знищує українську культуру? До речі, навіть Т.Г. Шевченко не цурався писати і спілкуватися російською, і Н.В.Гоголь, і ще багато хто...
Ну, а в таких, як "рулон обоев" взагалі рівень мишлення нижче того єдиного слова,що йому здалося цікавим з усієї російської мови...І, до речі, написав він це...-по-російські...
Хай ці рускі не приїжають до Львова.
Як їм несоромно -
знищили Українську культуру,мову,
Вся східна Україна русифікована-
ЩЕ ЩОСЬ ТРЕБА ДЛЯ ДОКАЗУ.
ЦЕЙ РУСКИЙ НЕПОТРІБ ХАЙ ВСЕБЕ ВИСТУПАЄ!!!!!!
Щодо сходу й заходу там дехто патякає - марно. Некультурність і невихованість є СКРІЗЬ. Так само як Люди. Сумно лиш, що оті безкультурні починають пишатись свом безкультур'ям, стають бидлом і домінують у суспільстві.
И не молодёжь там сидит (Это Ване из Харькова) а простой совковый пролетариат. "Вшивой" интеллигенции это не по карману.