П'ятниця
29 травня 2009
09:44
Ігор Білозір живе вічно, ідея нації також, – смолоскипна хода «Західного фронту» у Львові
Учора, 28 травня, у Львові о 22 годині понад чотири десятка молодих активістів правого руху, що належать до заснованої місяць тому громадської організації «Західний фронт», влаштували піший похід центром міста на вшанування 9-тих роковин трагічної загибелі відомого українського композитора-пісняра Ігоря Білозора.Активісти «Західного фронту» зібралися біля пам’ятника Михайлові Грушевському неподалік від вул. Фредра, де мешкав останні роки життя незабутній Ігор Білозір. Зодягнені в капюшони та захищені медичними масками, молоді хлопці, керовані помічником одного із народних депутатів України провідником другом Юрієм, вишикувались лавами у колону, над якої піднесли державний прапор України, два революційні стяги колишньої ОУН, а теперішнього Конгресу українських націоналістів та два чорно-червоні знамена із символом «Ідея нації» та кельтським хрестом. На чолі колони помістили велике чорне полотнищі із написом « Ігор Білозір живе вічно!».
Запаливши смолоскипи, «західнофронтівці», вигукуючи гасла «Слава Україні! – Героям слава!» та «Одна єдина велика Україна!» у супроводі двох машин ДПС рушили проспектом Шевченка до місця, де встановлено хрест у пам’ять про загиблого композитора Ігоря Білозора. Тут вони поклали до хреста символічні білі троянди, помолилися за упокій душі автора «Маминої світлиці» та «Пшеничного перевесла», вшанувавши його пам’ять хвилиною мовчання та вогнями на честь Героя.
Далі колона жвавим кроком рушила маршрутом просп. Шевченка – пл. Міцкевича – пл. Марійська – вул. Памви Беринди – пл.Катедральна – пл.Ринок – вул.Руська, вул. Винниченка, – вул. Кривоноса – Високий замок. Міліцейські машини супроводу та постові дорожні патрулі зупиняли перед колоною рух авт і трамваїв. Для публіки, що прогулювалася гожою годиною вечірнім містом, було неабиякою атракцією побачити смолоскипну ходу, тому не дивно, що чимало людей намагалися сфотографувати цю мальовничу картину. Натомість «західнофронтівці» використали зацікавленість публіки, аби вкотре нагадати, кому насправді належить Львів і Україна. Вони із хвацькістю і досвідом футбольних фанів потужно скандували: «Львів належить патріотам!» «Україна українцям!» «Смерть ворогам!», «Одна раса, одна нація, одна Батьківщина, одна Україна!».
У міру того, як колона безперешкодно долала відтинок маршруту, що пролягав центральними вулицями і площами, гасла «західнофронтівців» ставали дедалі право-радикальнішими. Утім найрадикальніші слова містилися у похідних піснях, – цими зразками наївного фольклору, що не можуть бути процитованими у публічному виданні через неприпустимість розпалювання міжнаціональної ворожнечі, хлопці збадьорювали темп кроку…
Діставшись горішнього оглядового майданчика на Високому замку, учасники смолоскипної ходи виконали Гімн України (щоправда, так до пуття і не доспівавши останнього куплету, тексту якого вони достеменно не знали, – тому повторили двічі першу його частину). По тому провідник друг Юрій звернувся до своїх вихованців із промовою, у якій охарактеризував убитого композитора Ігоря Білозора символом українського духу, духу опору, героїзму і боротьби. «У нас хочуть забрати все: нашу землю, нашу пісню. Нашу кров. А такі люди, як Білозір, є символами української України. Якої немає, але яка колись неодмінно буде!» – сказав промовець.
На честь Героя Ігоря Білозора на Високому замку також запалили фаєри. Провідник нагадав учасникам меморіальної акції, що перші смолоскипні походи 1990-их років завжди закінчувалися на Високому замку». Це для того, щоб подивитися на наше прекрасне місто, яке лежить внизу навколо. Це місто, яке заснували українці. Це місто. В якому живуть українці. Але, на жаль, це місто не належить українцям. Від нас залежить, чи буде так і надалі, чи ми зможемо його собі повернути. Це наша земля. Тут пролита наша кров», – пояснив друг Юрій.
У коментарі кореспонденту ЗІКу друг Юрій сказав: «Це перша акція нашої організації, яка існує близько місяця і об’єднує молоду патріотичну генерацію нашого міста, що стоїть на засадах сучасного українського націоналізму – націоналізму XXI століття. Ми вшановуємо пам’ять видатного українського композитора Ігоря Білозора, який трагічно загинув від рук російських бандитів у Львові. Це показова акція, ми не розраховували, щоб до нас хтось приєднувався, просто хотіли покласти квіти, вшанувати Ігоря Білозора хвилиною мовчання й пройтися маршем із смолоскипами центральними вулицями Львова. У наших планах – робота із молоддю, патріотичному вихованню якої наша держава не надає належної уваги. Надалі зосереджуватимемося на соціальних акціях, як от протитютюновій та протиалкогольній пропаганді, агітуванні за здоровий спосіб життя тощо, але головно формуватимемо свідомість молоді в дусі українського патріотизму».
Коментарі
Додати коментар
ТОП-НОВИНИ
- Тимошенко не визнає результатів виборів
- Україна не підтримала незалежності Тайваню
- Другу державну мову в Україні неможливо узаконити, – Колесніченко
- Данилишина знайшли журналісти. У лікарні
- Табачник хоче «спихнути» студентам ноутбуки за 8 тис.
ТОП-КОМЕНТАРІ
- Тимошенко не визнає результатів виборів
- Україна не підтримала незалежності Тайваню
- Табачник хоче «спихнути» студентам ноутбуки за 8 тис.
- Другу державну мову в Україні неможливо узаконити, – Колесніченко
- Після виборів в облраді буде прагматична більшість
zmolo.com
що можна а що не можна..Собака лает ,караван идет
такщо не треба нагружати.
Ну яке враження складеться у пересічного читача даної статті, коли він прочитає фразу «Зодягнені в капюшони та захищені медичними масками, молоді хлопці, керовані помічником одного із народних депутатів України провідником другом Юрієм, вишикувались лавами у колону...»? Я сам був учасником акції і не ховався за капюшон та медичну маску. І таких як я була переважаюча більшість. Просто в читачів може скластися враження, що всі поголовно молоді патріоти чомусь змушені були ховатися за масками, оскільки саме на цьому акцентується в вищенаведеній фразі.
Але це вже не має жодного значення.
Зі всім іншим Ви погоджуєтеся (мається на увазі причини незнання молоддю повного тексту Гімну України)?
Ось гляньте:
Закон України «Про Державний Гімн України»
Стаття 1. Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції:
«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».
...
м. Київ, 6 березня 2003 року
Президент України Л.КУЧМА
N 602-IV
Чому в законі "упустили" другий та третій куплети? Ну бо вони ж не дуже політкоректні.
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Приспів.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,//
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,//
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,//
України слава стане поміж народами.
Крім "Майн кампф", почитайте собі хоч трохи Бандеру, що таке "Український Націоналізм" усвідомте. І чим він від нацизму відрізняється.